Підземні сховища пального: бізнес хоче компромісу з державою

Без спільного рішення держави й приватного бізнесу підземні сховища пального в Україні так і залишаться проєктом на папері. Таку думку в інтерв'ю висловив генеральний директор і співвласник Західної паливно-енергетичної компанії (ЗПЕК) Олег Чикида.

«Потрібно посадити за один стіл державу й бізнес і знайти компроміс: забезпечити стратегічні інтереси країни та створити для приватних компаній реальні економічні умови для формування запасів. На сьогодні такого компромісу я ще не бачу», — сказав він.

Перша перепона — гроші. Запас пального означає, що компанія фактично заморожує чималий обсяг оборотних коштів, для ЗПЕК це потенційно не один мільйон доларів. Саме будівництво підземного сховища приблизно на 10 тис. тонн може коштувати від $10 млн — для приватного бізнесу це серйозний ресурс. Тому потрібне доступне довгострокове фінансування. За словами Чикиди, зараз обговорюються програми через державні банки приблизно під 12% річних у гривні на п'ять років. «Це правильний крок, але він не покриє потреби галузі», — вважає CEO.

Друга проблема — інфраструктурна. Значна частина резервуарного парку за час війни знищена або пошкоджена, тож постає питання, де зберігати ресурс і хто візьме на себе ризик, якщо місце зберігання знову стане ціллю для атаки.

У ЗПЕК уже є майданчик, де можна будувати підземне сховище. Але отримання всіх дозволів може розтягнутися приблизно на півтора року, а сама будівля, за оцінками компанії, вийде орієнтовно втричі дорожчою за наземну. Навіть за таких умов компанія готова інвестувати.

«Але якщо почати дозвільний процес у вересні 2026 року, документи в кращому разі можна отримати у 2027-му, а завершити будівництво — вже 2028 року. Як на той момент зміниться потреба ринку і як окупити ці інвестиції?» — задався питанням Чикида.

Нагадаємо, з початку 2027 року Україна має запустити експериментальний проєкт із підземного зберігання нафтопродуктів зі складу мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів (МЗНН). Відповідне рішення закріплене постановою Кабміну №1037 від 13 серпня 2026 року.