«Пекельні санкції» проти Росії: кому буде боляче, а кому — дорого

У найближчі години Конгрес США розглядатиме Sanctioning Russia and Iran Act of 2026 — той самий законопроект, який уже охрестили «пекельними санкціями». Головна мета — урізати доходи Москви від продажу енергоносіїв. Документ уже пройшов голосування в Сенаті, де його підтримала більшість, але попереду ще Палата представників, і часу обмаль.

Історія законопроекту тягнеться два роки — від поїздки сенаторів Ліндсі Грема та Річарда Блюменталя до України. Блюменталь під час виступу окреслив головний удар: він має припасти по тіньовому флоту Кремля та по покупцях російської нафти з третіх країн. Для них передбачене підвищення мита на ввезення товарів до США до 100%.

Утім, останнє слово — за Білим домом. Згідно з положеннями документа, мита та інші санкції вводитиме й скасовуватиме особисто президент США Дональд Трамп. Протягом 30 днів він має запровадити додаткові імпортні мита — до 500% на окремі товари — проти країн і покупців, які фінансово підтримують Москву, купуючи російську нафту й газ. Під удар можуть потрапити великі імпортери, серед яких Китай та Індія.

Крім того, документ передбачає обмеження для російських військових і посадовців, а також для іноземних постачальників, які допомагають російському ВПК. Окремо йдеться про судна та учасників «тіньового флоту», заборону на нові американські інвестиції в російську економіку і жорсткі експортні обмеження на товари військового та подвійного призначення. Є й пункт про переслідування причетних до викрадення українських дітей. Для Ірану ж пропонують офіційно продовжити та посилити чинні санкції.

Політолог Руслан Бортник сумнівається, що закон запрацює в повному обсязі. За його словами, ключові торговельні партнери Росії — Китай, Індія та Туреччина — можуть відповісти контрсанкціями, а це різко погіршить відносини зі США. «Повне блокування російської торгівлі, передбачене в цій частині законопроекту, навряд чи відбудеться», — вважає він. Натомість Трамп, найімовірніше, використає документ як інструмент вибіркового тиску — передусім проти Ірану, а також проти окремих компаній із третіх країн. Торгівля, на яку хочуть накласти 100% мита, і так уже заборонена, тож контрагенти Росії радше піднімуть свою норму прибутку, ніж відмовляться від неї.

Інший бік медалі — ціни. Політолог Андрій Золотарьов зауважує: ідея зменшити фінансові можливості РФ хороша, але на практиці вона може призвести до подорожчання нафти, а отже — і пального, зокрема в Україні. «Росії від цих санкцій ні холодно, ні жарко, це ми тільки потім будемо страждати, так, за таких високих цін», — каже він. До того ж частина демократів виступає проти, не бажаючи посилення позицій Трампа. А Китай уже дав зрозуміти, що санкції ігноруватиме: був навіть прецедент, коли суд не дозволив сінгапурській компанії розірвати контракт лише через побоювання санкцій.

Напередодні голосування в Сенаті президент України Володимир Зеленський провів у Капітолії закриту зустріч із сенаторами від обох партій. А сам законопроект, який просував покійний сенатор Ліндсі Грем, застряг через суперечку щодо тарифів — ключове питання в тому, чи давати Трампу право вводити мита до 100% проти країн, які купують російську нафту, газ або уран.