В Україні змінюють правила призначення антибіотиків: що це означає для пацієнтів

Про це розповів міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко. Нові правила стосуються поширених бактеріальних інфекцій у дорослих і дітей, яких лікують на рівні первинної медичної допомоги.

Відтепер лікар призначатиме антибіотик лише тоді, коли бактеріальна інфекція підтверджена або є достатні підстави вважати, що саме вона спричинила хворобу. У деяких випадках пацієнту спершу можуть призначити бактеріологічне дослідження — воно допомагає визначити, яка саме бактерія спричинила інфекцію, і підібрати препарат, який найкраще на неї подіє.

Зміни стосуються не лише призначення, а й подальшого лікування. Через 48–72 години після початку прийому лікар має оцінити стан пацієнта і перевірити, чи працює препарат. Якщо покращення немає, схему можуть змінити, а якщо антибіотик більше не потрібен — скасувати. Кожне призначення мають фіксувати в медичній документації або електронній системі охорони здоров'я.

Окремі правила діятимуть для антибіотиків резерву — препаратів, які залишають для складних випадків, коли звичайні ліки можуть не допомогти. Використовувати їх можна буде лише за чітко визначеними медичними показаннями. Для вибору препарату лікарі орієнтуватимуться на класифікацію Всесвітньої організації охорони здоров'я AWaRe, яка поділяє антибіотики на три групи: доступу, спостереження та резерву. У деяких випадках лікар може виписати так званий відстрочений рецепт — тоді починати прийом одразу не потрібно, усе залежатиме від того, як надалі розвиватиметься хвороба.

Головна причина нововведень — боротьба з антибіотикорезистентністю. Бактерії можуть «звикати» до антибіотиків, якщо використовувати їх занадто часто або неправильно, і тоді ліки, які раніше допомагали, перестають діяти. За даними ВООЗ, уже зараз приблизно кожна шоста бактеріальна інфекція у світі не реагує на антибіотики. Якщо проблему не вдасться стримати, до 2050 року стійкі до протимікробних препаратів інфекції можуть щороку спричиняти понад 10 мільйонів смертей.