Тиск 190/120 — додому: нові правила МОЗ збурили лікарів

Із серпня потрапити до державної лікарні стало значно складніше. МОЗ ухвалило стандарт "Критерії госпіталізації пацієнтів для надання стаціонарної медичної допомоги" (наказ № 1044 від 30 липня 2026 року), який встановлює єдині правила для всіх закладів: тепер замало самого діагнозу чи бажання пацієнта — потрібні чіткі медичні показання.

У відомстві пояснюють: мета — щоб ліжка не займали ті, хто може лікуватися вдома, а важкі пацієнти гарантовано отримували допомогу. Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко наголошує: "Лікарняне ліжко саме по собі не є лікуванням — результат забезпечують діагностика, терапія, втручання та робота команди". За основу взяли європейські практики: госпіталізують лише при тяжкому чи нестабільному стані, ризику погіршення, потребі цілодобового нагляду або процедур, які неможливо зробити амбулаторно.

Але на практиці лікарі стикаються з абсурдними випадками. У Дніпропетровській області, за словами медикині Світлани Філоненко, пенсіонеру з інфарктом відмовили в госпіталізації, хоча "швидка" двічі проводила реанімацію — вдома і по дорозі до лікарні. Іншому пацієнту сказали: показник ШОЕ має бути не нижче 40, інакше не приймуть. "Поки не почнеш помирати, до лікарні не потрапиш. Хоча й вмираючому можуть відмовити", — обурюється лікар.

Головна проблема — у розмитих формулюваннях. Медик Михайло Смачило зазначає: у стандарті є пункт про "стійку тенденцію до погіршення показників", але незрозуміло, скільки це триває — година чи доба. Лікар може бачити, що літня людина з тяжкими хворобами ось-ось зірветься, але формальних цифр у таблиці ще немає. Щоб госпіталізувати такого пацієнта, треба письмово все обґрунтувати, узгодити із завідувачем і щодня захищати це рішення. Відповідальність — на конкретному лікареві.

Експерти вважають, що нові правила фактично відсікають від безкоштовної медицини найбільш незахищених. Ті, хто має гроші, підуть у приватні клініки, де ліжко знайдеться. А решті доведеться чекати, поки стан стане критичним. Соціальні підстави — самотність, відсутність транспорту — тепер майже не враховуються: дозволені лише як тимчасовий захід на 24–48 годин із постійними перевірками. В умовах війни, коли не в кожній громаді є денний стаціонар чи можливість швидко дістатися лікарні, відмова у госпіталізації може стати фатальною.