Львівщина прощається з вісьмома захисниками

Сьогодні Львівщина вшановує пам’ять восьми захисників, які віддали життя за Україну. Кожен із них мав власний шлях до армії, але всіх об’єднало одне — готовність боронити рідну землю.

Олександр Дяківнич із Самбора пішов до ЗСУ в липні 2024 року. Служив старшим стрільцем-оператором у 41-й окремій механізованій бригаді. Майже два роки вважався зниклим безвісти. Загинув 19 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу села Журавлі на Курщині.

Львів’янин Іван Петрунів став до лав ЗСУ з перших днів повномасштабної війни. Спочатку воював у складі 223-го зенітного ракетного полку імені Українських Січових Стрільців, а з 2025 року — на Донеччині у 79-й окремій десантно-штурмовій Таврійській бригаді. Був нагороджений медаллю «За участь у бою». Загинув 25 квітня 2025 року.

Вадим Демків із Самбора служив номером обслуги кулеметного взводу роти вогневої підтримки 225-го окремого штурмового полку. Загинув 8 липня поблизу Мар’янівки на Запоріжжі.

Уродженець села Журавкова Андрій Боднар був стрільцем 33-ї окремої механізованої бригади. Тривалий час вважався зниклим безвісти. Виявилося, що загинув ще 28 листопада 2024 року поблизу Курахового на Донеччині. Йому було 39 років.

Дрогобичанин Роман Міштурак повернувся з-за кордону, аби стати на захист країни. Був старшим водієм штурмового відділення військової частини А4638. Із липня 2025 року вважався зниклим безвісти. Загинув у 45 років.

Андрій Пелешок із села Верхній Лужок служив у 68-й окремій єгерській бригаді імені Олекси Довбуша. Мав медаль «За мужність». Помер 14 липня.

Павло Филипчук із Шептицького був молодшим сержантом, гранатометником у військовій частині А7013. Загинув 9 липня біля села Таврійське на Запоріжжі.

Григорій Мурин із села Березівка долучився до ЗСУ у квітні 2025 року. Був штаб-сержантом, водієм розвідувального відділення військової частини А7400. Тривалий час вважався зниклим безвісти. Загинув 5 липня 2025 року поблизу Андріївки на Сумщині.