«Дітей забирають силою»: президент Латвії виступив в ООН за повернення українських дітей

Про це президент Латвії сказав під час загальних дебатів 81-ї сесії Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку.

«Кордони змінюють силою. Території захоплюють силою. Дітей забирають силою», — наголосив Рінкевичс. За його словами, Росія атакує українських цивільних, школи, лікарні, домівки, ринки та енергетичну інфраструктуру, а безпілотники використовує для полювання на людей. «Людське життя перетворюють на мішень для сафарі. Це не політичні розбіжності. Це грубі порушення міжнародного права. А там, де вчиняються злочини, має бути відповідальність», — підкреслив він.

Окремо президент Латвії зупинився на долі вивезених до Росії українських дітей. За його словами, його країна й надалі докладатиме всіх можливих зусиль, щоб повернути їх додому. «Цих дітей забрали від їхніх родин, громад і країни. Ми знаємо про таке з найтемніших сторінок історії. Сьогодні це відбувається знову. Ці діти мають повернутися додому зараз», — сказав Рінкевичс.

Він також зауважив, що завершити війну може сама Росія, яка її розпочала: для цього Москві треба припинити атаки, вивести війська та залишити суверенну територію України. Латвія, за його словами, й надалі закликатиме до негайного і повного припинення вогню, адже Україна заслуговує на справедливий мир. Агресія проти України б'є по самій суті Статуту ООН — суверенітету, територіальній цілісності та забороні застосування сили, наголосив президент.

Говорив Рінкевичс і про гібридні атаки Росії: порушення повітряного простору, диверсії, кібератаки, пошкодження критичної інфраструктури та діяльність «тіньового флоту». «Ми іноді називаємо це гібридними загрозами. Але це звучить так само невинно, як гібридні автомобілі. Насправді ці загрози міжнародному миру та безпеці не менш небезпечні, ніж звичайні війни», — зазначив він. Латвія, яка охороняє східний кордон НАТО та Євросоюзу, стикається з цим щодня: мігрантів навмисно спрямовують до кордону з Білоруссю, критичні мережі стають мішенню для кібератак, а диверсії мають сіяти страх і нестабільність.

Наприкінці виступу Рінкевичс підтримав реформування ООН у межах ініціативи UN80 та розширення Ради Безпеки, яка, на його думку, має відображати сучасний світ, а не реалії 1945 року. Він нагадав, що у 2026–2027 роках Латвія вперше стане непостійним членом Ради Безпеки ООН і головуватиме в ній у листопаді. Серед своїх пріоритетів країна визначила захист міжнародного порядку, чітку реакцію на його порушення та представлення інтересів малих держав.