Киргизстан наживається на санкціях: як війна зробила країну транзитним хабом

Після запровадження санкцій проти Росії Киргизстан перетворився на своєрідний місток між Заходом, Китаєм і російським ринком. Через республіку йдуть автомобілі, електроніка та обладнання подвійного призначення — те, що можна використати і в мирних, і у військових цілях. Там же проводять і платежі за ці товари.

Цифри вражають. Торік експорт із Євросоюзу до Киргизстану сягнув близько 2,5 мільярда доларів — у вісім разів більше, ніж у 2021-му, за рік до повномасштабного вторгнення. Щоправда, це менше за пік 2023 року, коли показник становив 3,1 мільярда. Приблизно 45% європейських поставок минулого року — це авто, побутова техніка та транспортне обладнання. Значну частину цього купують росіяни, які втратили доступ до звичних брендів у себе вдома.

Але є й тривожніший бік. У 2024 році Киргизстан імпортував із ЄС пральних машин у грошовому вимірі майже в 15 разів більше, ніж у 2021-му. Американський уряд заявляв, що російські військові вилучали комп'ютерні чипи з побутової техніки для ремонту обладнання на фронті.

Економіка країни відповідає бурхливим зростанням: торік ВВП додав 11%. За оцінкою Азійського банку розвитку, від 30% до 40% цього зростання за останні чотири роки забезпечив саме реекспорт. До Росії товари з Киргизстану йдуть без традиційних мит — обидві країни в одному митному союзі. Додали обертів і ціни на золото, головний експортний товар, а також криптовалютний та фінансовий сектори й масштабне державне будівництво.

Президент Садир Жапаров запровадив технократичні зміни у податковій і митній системах. За його словами, з 2020 року податкові надходження зросли вчетверо, митні збори — у шість разів, а державні капітальні інвестиції з 2021-го — у 16 разів. Прем'єр-міністр Адильбек Касималієв каже, що щороку будують близько 1450 км доріг, прокладають залізницю до Китаю та Узбекистану, реконструюють 11 аеропортів і десятки шкіл та дитсадків.

Та не все так гладко. Киргизстан опинився між двох вогнів: Москва бореться з сірим імпортом машин через країну, а Захід запроваджує санкції проти киргизьких структур за сприяння війні. До того ж країна залежить від Росії у постачанні нафти, газу, заліза, деревини й пального. Близько 80% жителів розмовляють російською, а понад 500 тисяч громадян працюють у РФ. МВФ попереджає, що економіка перегрівається, а інфляція тримається на рівні близько 11% — тож багато киргизстанців, особливо з низькими доходами, переваг буму так і не відчули. Ті, кому вдалося заощадити, вкладають гроші в нерухомість як надійніший актив на випадок фінансової нестабільності.