Харківщина готується до нового напливу переселенців: місць у гуртожитках обмаль

Волонтери кажуть: поки тепло, люди з прифронтових громад тримаються навіть там, де немає світла й газу. Та щойно похолодає — виїжджатимуть. А російські удари по півночі області та по Слов'янську й Краматорську тільки додають роботи транзитним пунктам.

Найбільше навантаження зараз на півдні Харківщини. Транзитний центр у Лозовій став найбільшим в Україні за пропускною здатністю, але й він не завжди встигає за потоком. Саме сюди везуть людей із Краматорсько-Слов'янської агломерації, яку ворог активно атакує.

«Тиждень тому була критична цифра в Лозовій — 350-370 чоловік на добу. Я тоді виходив в ефір з приводу пошуку нових місць. Зараз, слава Богу, цифра зменшилася. Це 220-250 людей на добу. Знаходяться місця, в центральних і західних регіонах, ми розуміємо, куди людей везти», — розповів голова Координаційного гуманітарного центру Євген Коляда.

У Лозовій люди затримуються щонайбільше на три дні. Далі — або самотужки шукають житло чи їдуть до родичів, або потребують гуртожитку. Переселенців зі Слов'янська та Краматорська переважно розселяють у Рівненській, Львівській, Тернопільській, Одеській та Івано-Франківській областях. До серпня з Лозової ходили потяги, та зараз залізницю знову розбили, тож людей везуть автобусами до Харкова, а вже звідти — поїздами. Маломобільних і пенсіонерів волонтери намагаються супроводжувати аж до вагона.

Через посилені обстріли Лозової в обласній адміністрації шукають запасні варіанти для місцевого хабу. «Опрацьовуються ініціативи, опрацьовуються резервні місця не лише в Лозовій, а, можливо, в Лозовій та ще кількох містах», — заявив голова ХОВА Олег Синєгубов. Коляда додає: у кожного транзитного центру країни є один-два запасні майданчики, які можна розгорнути швидко, і Лозова не виняток. Поки рівень загроз дозволяє тут працювати з людьми.

Довгострокового житла бракує. За даними Коляди, 15-20% тих, хто проходить через транзитні центри, потребують подальшого розміщення. У гуртожитках області, переважно в Харкові, мешкають близько 9 тисяч людей — менше 2% від півмільйонної армії ВПО на Харківщині. Договір із людиною підписують на пів року, за які вона має знайти роботу й орендувати житло.

«Якщо пів року проходить і людина не знаходить роботу, наприклад, або по якимось причинам не соціалізується в місцевості, або просто вона має поважний вік і вже не може працювати, то з нею просто продовжують цей договір, там людей ніхто виганяти не збирається», — пояснив Коляда. У Харкові завжди тримають резерв у 500 місць на випадок різкої ескалації, але, на думку керівника центру, цю цифру варто збільшити. Його організація нині ремонтує сім об'єктів на Харківщині: модернізує ліфти, ставить нові шахти, лагодить дахи й санвузли.

Водночас окремі ремонти викликають критику через ціну. Колишній інтернат у Змієві обійдеться бюджету у 387 млн грн, а розмістити там зможуть лише 222 людини. У «Харківському антикорупційному центрі» порахували: середня вартість однієї квартири в реконструйованій будівлі — понад 5,3 млн грн, або 120,4 тис. доларів, тоді як у Змієві не знайти нерухомості за 5 млн грн — найцінніший об'єкт там коштує 4,25 млн грн, а квартири — до 1,3 млн грн. У ХОВА відповіли: державна програма не дозволяє купувати житло на вторинному ринку, лише ремонтувати наявні об'єкти.