Молодь іде в маркетинг, а бізнесу потрібні інженери: Україну чекає кадровий голод

Директорка з питань місцевого економічного розвитку UMAEF Ірина Озимок зазначає: для відновлення України потрібно 588 мільярдів доларів, однак головною перешкодою можуть стати не гроші, а люди. Молодь віком 15–24 роки — лише близько 10% населення, а на ринок праці тиснуть міграція, мобілізація та демографічна криза.

Дослідження урбан-руху «У міста є Я», UMAEF та Програми соціології УКУ показало розрив між тим, кого шукають роботодавці, і тим, ким стають випускники. Бізнесу дедалі більше потрібні інженери, будівельники, енергетики, медики, аграрії та виробничі фахівці. Натомість абітурієнти частіше обирають маркетинг, психологію, право та IT — саме ці напрями торік були найпопулярнішими. На думку Озимок, соцмережі та масова культура формують у молоді уявлення про швидкий кар'єрний і фінансовий успіх без урахування реальних потреб економіки.

Для малого бізнесу ситуація ускладнюється тим, що він змагається за молодих фахівців не лише з великими українськими компаніями, а й з іноземними роботодавцями. За даними Work.ua, майже третина відгуків припадає на віддалені вакансії, хоча вони становлять лише близько 7% пропозицій. Тож український фахівець може обирати між локальною компанією та закордонним бізнесом.

Озимок наголошує: молодих працівників цікавить не лише зарплата. Для них важливі розвиток, баланс між роботою й особистим життям, корпоративна культура та користь їхньої праці для України. Водночас багато професій, потрібних для відбудови, вимагають фізичної присутності і не можуть бути віддаленими.

Тому бізнесу доведеться вести боротьбу за майбутніх співробітників ще до появи вакансії. Серед можливих рішень — співпраця з університетами й школами, профорієнтація, оплачувані стажування, менторські програми, дуальна освіта та перекваліфікація. Для невеликих компаній це шанс сформувати власний кадровий резерв і навчати фахівців під свої потреби.

Проблема виходить за межі України: за прогнозом Cedefop, до 2035 року дефіцит інженерів, IT-фахівців і медиків відчуватиметься і в Європі. Тож українському бізнесу доведеться боротися за молодь не лише з місцевими конкурентами, а й із європейськими роботодавцями.