К КраїнаНовини України щогодини

Іран планував ракетний удар по українському порту — дипломатія врятувала ситуацію

·568 слівредакція
Іран планував ракетний удар по українському порту — дипломатія врятувала ситуацію

Іран серйозно розглядав можливість завдати удару по морському порту в Україні у відповідь на атаку на своє судно в Каспії. Однак шквал переговорів і телефонна розмова глав МЗС двох країн поки що зняли загрозу.

За даними західних та іранських чиновників, Тегеран готував символічний удар балістичною ракетою з невеликою боєголовкою по одному з чорноморських портів України. Приводом став інцидент 25 липня, коли українські сили атакували іранське комерційне вантажне судно в Каспійському морі, внаслідок чого загинув цивільний моряк.

Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі тоді заявив, що напад порушує статут ООН і «не може залишитися без відповіді». У відповідь українські дипломати почали активно гасити напруження. Уже 28 липня Арагчі провів телефонну розмову з українським колегою Андрієм Сибігою. Після цього іранський міністр написав, що Сибіга назвав атаку на судно ненавмисною.

«Іран також не прагне ескалації, але чітко дав зрозуміти, що будь-який напад на наших громадян чи інтереси є неприйнятним. Має бути відшкодування за збитки», — зазначив Арагчі в дописі. Він також обговорив з головною дипломаткою ЄС Каєю Каллас шляхи зниження напруженості в регіоні.

Аналітик, близький до уряду Ірану, Мехді Рахматі зауважив: хоча частина політиків закликала вдарити по Україні, інші радили стриманість. «Україна — це не маленька, незначна країна. Вона має бойовий досвід і логістичну підтримку з боку Америки й Європи. Ми нічого не виграємо, створюючи новий фронт у війні», — пояснив він.

Технічно Іран має чим дістати Україну: відстань від його північних кордонів до нашої держави — 1900–2200 км. Для цього придатні балістичні ракети середньої дальності, як-от Shahab-3 (до 2000 км), Sejjil або Ghadr-110 (до 2500 км) чи Kheibar/Khorramshahr (до 2000 км). У разі згоди Москви така ракета летіла б лише над Каспієм і територією Росії, оминаючи системи ППО Туреччини, Грузії чи Азербайджану.

Поки що дипломатія спрацювала, але наскільки надовго — питання залишається відкритим.

Читайте також