Акумулятори замість генераторів? Експертка пояснила, чому це надто простий висновок

Імпорт генераторів в Україну за вісім місяців 2026 року просів на 39,2%, тоді як акумуляторів завезли у 3,3 раза більше. Та попри таку динаміку, одне обладнання не витісняє інше.
За січень–серпень 2026 року Україна імпортувала електрогенераторних установок та обертових електричних перетворювачів на $618,2 млн. Це на 39,2% менше, ніж за той самий період торік. А ось електричних акумуляторів, тобто установок зберігання енергії, разом із сепараторами до них, завезли у 3,3 раза більше — на $2,65 млрд. Тільки за серпень акумуляторів надійшло на $540,8 млн, що у 4,6 раза перевищує показник серпня 2025-го.
Ці цифри легко прочитати як поступову заміну генераторів батареями. Але директорка RSE Group Ukraine Ганна Позднякова застерігає: висновок був би надто простим. «Генератор і накопичувач вирішують різні завдання. Батарея миттєво підхоплює навантаження, допомагає пройти коротке відключення або зменшити споживання у пікові години. Генерація потрібна, коли об’єкт має працювати автономно довше. Тому зростання одного сегмента не означає, що інший втрачає актуальність», — пояснила вона.
На динаміку накладається й висока база порівняння. У 2025 році імпорт генераторних установок і перетворювачів зріс у 2,3 раза — до $1,69 млрд. Тоді обладнання брали в умовах гострої потреби в резервному живленні. Зараз, за словами Позднякової, замовники точніше розуміють, для чого саме їм техніка. «Кілька років тому бізнес часто починав із питання про потужність генератора. Тепер спочатку дивляться, які процеси не можна зупиняти, скільки годин вони мають працювати без зовнішньої мережі та як швидко система повинна реагувати на відключення. Лише після цього можна підбирати генерацію, накопичувач і автоматику», — каже вона.
У серпні 2026 року імпорт генераторів і перетворювачів скоротився у 2,6 раза проти серпня минулого року — до $48,9 млн. За вісім місяців основними постачальниками цієї категорії були Китай (24,4%), Чехія (21%) і Туреччина (13,6%). В акумуляторному сегменті залежність від одного партнера куди відчутніша: з $2,65 млрд на китайську продукцію припало $2,39 млрд — понад 90%.
Позднякова радить замовникам дивитися не лише на ціну й характеристики, а й на доступність сервісу, запчастин і технічної підтримки. «Енергетична стійкість залежить не лише від того, чи встановлене обладнання. Важливо, чи зможе воно запуститися в потрібний момент, як довго працюватиме без зупинки та наскільки швидко його можна відновити у разі несправності», — зазначила вона.
Підсумок від експертки такий: зміна структури імпорту може означати, що після хвилі термінових закупівель ринок переходить до точнішого підбору обладнання. Попит розподіляється між різними рішеннями — залежно від тривалості автономної роботи, характеру навантаження та економіки конкретного об’єкта.
Читайте також
Ще в розділі «Економіка»
- 6000 гривень кешбеку: коли гроші надійдуть українцям
- Дрон влучив у торговий центр у Харкові: будівля загорілася, є постраждала
- Китайський гігант Sinopec наростив закупівлі російської нафти через війну на Близькому Сході
- Заступник мера Луцька Валентин Хаймик іде з посади через розбіжності з керівництвом
- Схема з депозитами: як біржа заробляє на гарантійних внесках покупців деревини






