Фоторадари вміють більше, ніж здається: що фіксують камери

Конструкція фоторадарів не випадкова: їх підбирають під конкретне місце та дорожню ситуацію. Одні пристрої фіксують обличчя водія, інші — лише номерний знак. Наприклад, у Польщі стаціонарні камери найчастіше роблять знімок спереду, щоб бачити і номер, і водія. Це важливо, якщо власник авто вирішить заперечувати штраф.

Новіші моделі, особливо на автомагістралях або в аварійно небезпечних зонах, оснащені подвійними камерами. Такі пристрої, як MultaRadar CD, TraffiStar SR390 або Mesta Fusion RN, можуть фіксувати порушення і спереду, і ззаду. У другому випадку видно лише задній номер, але цього достатньо, щоб встановити власника і виписати штраф.

Радар вимірює швидкість за допомогою радіохвиль або лазера, а після фіксації перевищення робить один кадр або серію з трьох — залежно від налаштувань. Ефективна дальність вимірювання може сягати 60 метрів, хоча зазвичай знімки роблять з відстані 10–30 метрів. При цьому спалах не завжди помітний: багато приладів працюють без нього.

Втім, спалах — ще не вирок. Камери іноді роблять тестові кадри під час калібрування, а частина знімків відхиляється через нечіткий номер, погоду чи технічні збої. Тож блимання не означає автоматичний штраф, але й розраховувати на помилку не варто.

На стандартному знімку з фоторадара завжди є номер авто, дата, час і місце порушення, зафіксована швидкість і дозволений ліміт, а також номер пристрою. Якщо кадр зроблено спереду — на ньому ще й обличчя водія.