Фон дер Ляєн оголосила про власну "Статтю 4" для ЄС і шлях Канади до асоційованого членства

Щорічне звернення про стан Євросоюзу Урсула фон дер Ляєн виголосила 16 вересня перед європейськими парламентарями. Левину частку виступу вона присвятила Україні та загрозам, які Європа відчуває дедалі гостріше.

За її словами, російська агресія проти України не припиняється, а небезпека наближається до кордонів ЄС. Як приклад вона навела події цього тижня в Литві, Данії та Польщі, а також спробу атаки дронами в Лейпцигу. "Атака із застосуванням матеріалів військового призначення, здійснена російськими оперативниками на європейській території", — так охарактеризувала це фон дер Ляєн.

Головною інституційною новацією стала пропозиція власної європейської "Статті 4" — надзвичайного протоколу безпеки. Якщо одна з держав-членів його активує, решта мають зібратися й узгодити спільну відповідь, щоб стримати ескалацію. За словами фон дер Ляєн, чинні механізми не встигають за новою реальністю, адже гібридні загрози — кібератаки, диверсії, підпали, вторгнення дронів — дедалі менше лишаються "гібридними".

Паралельно вона разом із Каєю Каллас оголосила про роботу над Європейською радою з безпеки, до якої планують залучити Україну, Канаду, Норвегію та Велику Британію. Ідея такої ради виникала ще у 1980-х, поверталася після розколу в ЄС через війну в Іраку 2003 року і знову набула актуальності у 2017-му завдяки Жан-Клоду Юнкеру та Еммануелю Макрону — але тоді її заблокувала Британія.

Щодо підтримки Києва фон дер Ляєн окреслила три напрями: гуманітарна допомога й зміцнення енергосистеми перед зимою, посилення протиповітряної оборони та жорсткіший тиск на Росію. Вона нагадала, що минулого тижня вперше погодили закупівлю американських перехоплювачів Patriot, які треба якнайшвидше передати Україні, і закликала зменшувати залежність від одного постачальника. Європейці та українці спільно розробляють систему протиракетної оборони Freyja, а за залишкові кошти програми SAFE запустять нові спільні проєкти з українськими компаніями.

Емоційним моментом стало те, що у залі була присутня 10-річна гімнастка Олександра Паскаль. У травні 2022 року шестирічна дівчинка постраждала від російського удару по селищу Затока на Одещині, втратила ногу, перенесла кому й тривалу реабілітацію — і попри все повернулася до тренувань та виступів на протезі.

Справжньою геополітичною несподіванкою стала заява про початок шляху до асоційованого членства Канади в ЄС. У Страсбург завітав прем'єр Марк Карні, а фон дер Ляєн наголосила, що Європа й Канада однаково дивляться на світ — від штучного інтелекту до Арктики. Партнерство передбачає спільний технологічний альянс, інтеграцію оборонно-промислових баз, співпрацю в енергетиці, критичних копалинах і кібербезпеці. Цікаво, що схожий формат асоційованого членства влітку пропонував для України канцлер Німеччини Фрідріх Мерц — але Київ і чимало європейських столиць таку ідею не підтримали, адже Україна хоче повноправного вступу.

США у промові прямо не згадувалися — хіба що опосередковано, зокрема в контексті Гренландії.