За лаштунками візиту Горбачова: про що мовчали лідери США та СРСР у 1990-му

Для світу той візит виглядав як диво: два непримиренні вороги раптом стали союзниками. Горбачова зустрічали оплесками, а невдовзі президенти перейшли на імена — Джордж і Майкл. Однак публічна картинка була лише частиною правди.

За зачиненими дверима йшлося про значно серйозніші речі: право балтійських республік на свободу, об'єднання Німеччини в межах НАТО, торговельні угоди, західні кредити для переходу СРСР до ринку та роззброєння.

Особливо болючим було балтійське питання. Горбачову важко було визнати, що Литва, Латвія та Естонія були анексовані Сталіним, а не приєдналися добровільно. Проте компроміс знайшли: 4 червня 1990-го його проводжали як союзника, хоча зустрічали 30 травня з демонстративно зниженим рівнем прийому.

Що саме говорили лідери віч-на-віч, досі невідомо. Але їхня відвертість, ймовірно, була значною. Сам Горбачов казав, що для нового шляху потрібна «зміна в наших мізках». Цієї зміни не сталося, і Росія обрала інший шлях — той, що зрештою привів до сьогоднішньої путінської держави.