Експорт зброї буксує: виробники назвали п'ять причин

У жовтні виповнюється рік відтоді, як уряд оголосив про відновлення контрольованого експорту озброєння. У лютому 2026-го з'явилися перші дозволи, а 1 липня Кабмін затвердив постанову №875 зі спеціальним спрощеним порядком експорту під час воєнного стану. Утім, як зазначає виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко, очікуваного масштабування так і не сталося.

Перша проблема — висока плата за експорт. За постановою, вона сягає 20% вартості готових виробів і технологій та 30% — для складових частин. Причому гроші треба внести ще до розгляду заяви, а чіткого механізму їх повернення у разі відмови немає. У галузі наголошують: однакові ставки не враховують ні типу продукції, ні ситуації на різних ринках. Особливо це б'є по товарах подвійного призначення — тих самих двигунах чи тепловізорах, які використовують і у військових, і в цивільних системах, але для них ставка однаково 30%.

Друга проблема — передоплата ще до рішення про дозвіл. Виробник мусить переказати кошти разом із заявою, і лише потім держава вирішує, чи можна експортувати. Якщо відмова — компанія ризикує втратити і контракт, і вже сплачені гроші. Тож у промисловості пропонують повертати плату в разі відмови або ж дозволити поетапну сплату: частину — під час подання, решту — після позитивного рішення.

Третій бар'єр — поріг у 15 млн грн. Спрощений порядок працює лише для експорту від цієї суми, окрім комплектувальних. Але іноземні замовники часто починають із невеликих тестових партій у кілька одиниць, які не дотягують до порогу. Тож виробники просять скасувати обмеження для пілотних, демонстраційних і тестових поставок.

Четвертий ризик — намір держави закупити продукцію може заблокувати експорт. Якщо Міноборони чи інший держзамовник виявить бажання придбати певний виріб, це може стати підставою для відмови або тимчасового зупинення вже виданого дозволу. У галузі вважають, що такий намір має бути конкретним: із чіткими обсягами, строками, підтвердженим фінансуванням і зобов'язанням укласти контракт.

І п'яте — експорт послуг лишається обмеженим. Постанова дозволяє лише мінімальний інструктаж для користування експортованою продукцією, але не створює механізму для самостійного продажу сертифікованих послуг за кордон. Виробники пропонують поширити спеціальний порядок і на цю сферу.