Довічний найм у Японії: як це працює і чому зникає

У Японії існує унікальна модель зайнятості, яку на Заході називають lifetime employment, тобто «довічний найм». Великі корпорації традиційно набирали молодих людей ще до закінчення навчання, а випускники отримували статус постійних працівників. Далі їх навчали всередині компанії, і вони поступово будували кар'єру, не змінюючи роботодавця.

Ключовим був не стільки набір конкретних навичок, скільки потенціал людини та її готовність присвятити себе компанії. Натомість працівник отримував гарантію зайнятості, поступове зростання зарплати та соціальні бонуси. Але була й інша сторона: компанія могла змінювати посаду, обов'язки або навіть місце роботи співробітника. Тобто це був обмін — працівник погоджувався на гнучкість, а роботодавець забезпечував стабільність.

Важливо розуміти: «довічний» найм ніколи не був абсолютною гарантією для всіх. Він стосувався передусім основних працівників великих компаній. Поруч завжди існувала велика група людей із тимчасовою або неповною зайнятістю. Ситуація почала змінюватися після економічної кризи 1990-х, коли компанії скоротили масовий набір випускників. Молодь була змушена погоджуватися на нестабільну роботу, а той період навіть назвали «льодовиковим періодом працевлаштування».

Сьогодні Японія стикається з дефіцитом працівників, тож компаніям дедалі складніше підтримувати стару модель. І самі японці стали більш відкритими до кар'єрних переходів. Опитування нових працівників у 2023 році показало: лише 30,1% хотіли б працювати в одній компанії до пенсії. Решта готова змінювати роботу або працювати самостійно.

Отже, Японія залишається країною, найбільш відомою феноменом «довічного найму», але нині це радше історична модель, яка поступово відходить у минуле.