День міста в Дніпрі без концертів: прогулянки, пікніки та старі проблеми

У суботу вдень для мешканців усе ж організували культурні та спортивні заходи, а от масових концертів і вечірніх подій вирішили не проводити. Тож святковий вечір дніпряни провели самі — на власний розсуд.

Центр міста жив прогулянками: люди зустрічалися з друзями й рідними, спілкувалися, фотографувалися. Увімкнені фонтани та вечірні вогники додавали атмосфери. Хтось сидів на лавочці, хтось розстеляв покривало й влаштовував пікнік на набережній, поруч хтось ловив рибу. Хтось катався на ретротрамваї, а хтось виглядав із люка лімузина під гучну музику.

Найжвавіше було в центрі біля «П'яної вишні»: там грали на барабанах, танцювали й хором співали українські пісні. Розважалися і дорослі, і діти. Чимало людей вийшло й на Успенську площу — сцена стояла пустою, а лавочки були переповнені.

Не обійшлося й без звичних недоліків. Біля туалетів вишикувалися черги, а запах відчувався за кілька метрів — місць явно не вистачало. Порожні пляшки залишали просто там, де сиділи й випивали, хоча смітники стояли поруч — щоправда, маленькі й переповнені вщерть.

«Ми вийшли з дружиною відзначити День міста. Не знаємо куди піти. До війни пам'ятаю, оркестр приїздив під відкритим небом грав. Кожен рік були безкоштовні святкові концерти, то Дорофеєва, то Полякова, Тіна Король також була. А зараз нічого такого немає», — поділився місцевий житель Дмитро.

Громадський активіст Олександр вважає, що атмосферу свята можна відчути й без великих скупчень людей. «Я вважаю, що заходи повинні бути, але в нас такий час. Ми маємо перш за все пам'ятати, що ці заходи доволі небезпечні й можуть відбуватися тільки за умови безпеки. Можна збиратися малими групами, спілкуватися, можна просто вийти, як ми зараз вийшли, погуляти, подивитися, яке красиве наше місто», — розповів він.

За його словами, зараз особливо важливо цінувати можливість просто провести час у рідному місті, насолоджуватися кожним днем і дякувати ЗСУ за таку можливість донатами та повагою — не втрачаючи віри в перемогу й у те, що небо знову стане мирним.