Чому коти нявкають: виявилося, це мова для людей, а не для побратимів

Фелінолог і ветеринарний лікар Ілля Лєбєдєв пояснив, що у дикій природі коти не нявкають один до одного. Їхнє природне спілкування — це мова тіла та запахи. А от гучне «няв» о третій ночі — це свідомий сигнал саме для господаря, аби той піднявся й погодував улюбленця.

За словами експерта, така тактика майже завжди спрацьовує: людина швидко втомлюється від настирливого крику і здається. Кіт чудово розуміє: чим голосніше та довше нявчати, тим швидше отримаєш бажане.

Лєбєдєв наголошує: кішки — «жорсткі маніпулятори» від самого початку співіснування з людьми. І тут важлива деталь: ми не приручали котів, як собак. Вони самі ухвалили рішення жити поряд із нами.

Сталося це тоді, коли люди почали займатися землеробством. У коморах із зерном з’явилися гризуни — природна здобич котів. Тварини швидко зрозуміли, що біля людей завжди є їжа, тож почали частіше навідуватися до людських поселень. Тож не ми їх приручили, а вони свідомо обрали таке сусідство.

До речі, коти не відчувають солодкого смаку і обирають їжу не за смаком, а за запахом. Тому вони можуть із захопленням їсти корм, який людині здається несвіжим.