К КраїнаНовини України щогодини

Бойлер і кондиціонер: скільки насправді додають до рахунку за світло

·393 слівредакція
Бойлер і кондиціонер: скільки насправді додають до рахунку за світло

Електричний бойлер може додавати до комуналки майже 800 гривень щомісяця, а кондиціонер — ще понад 600. Розповідаємо, як техніка впливає на гаманець і як зменшити витрати.

Українцям не звикати до відключень світла та високих тарифів, тож питання економії електроенергії стає дедалі актуальнішим. Найбільше у рахунках зазвичай «винні» не холодильник чи телевізор, а електричний бойлер. Він може споживати більше, ніж холодильник, телевізор і пральна машина разом узяті.

Типовий бойлер має потужність 1500–2000 ватів. Термостат вимикає нагрів після досягнення потрібної температури, але в родині, яка активно користується гарячою водою, він може працювати близько трьох годин на добу. За такого режиму прилад потужністю 2 кВт споживає приблизно 180 кВт-год на місяць, що за чинним тарифом обходиться у 777,60 грн.

Витрати можуть зрости ще більше, якщо техніка стара, працює у холодному приміщенні або налаштована на високу температуру. Впливають також накип на нагрівальному елементі та втрати тепла через резервуар.

Улітку головним «пожирачем» електроенергії стає кондиціонер. Прилад потужністю 12 000 BTU під час активної роботи компресора споживає 800–1200 ватів. Інверторні моделі після досягнення заданої температури знижують потужність. Якщо кондиціонер працює вісім годин на день із середнім споживанням 600 ватів, це додає до рахунку щонайменше 622 грн на місяць.

Сума може помітно зрости, якщо в спеку виставити 21–22 градуси, не зашторювати вікна або тримати їх відкритими під час роботи приладу. Натомість налаштування на 25 градусів допоможе заощадити чимало грошей.

Окремо варто згадати про шахраїв, які розсилають фейкові повідомлення про нібито борги за електроенергію та загрозу відключень. У «Сумиобленерго» попереджають: Міністерство енергетики та Держенергонагляд таких розсилок не проводили. Мета зловмисників — залякати людей і викрасти особисті чи банківські дані через шкідливі посилання.

Читайте також