Блокада портів: чому агроекспорт України опинився на межі

Із середини липня судновласники почали відмовлятися від рейсів до української частини Чорного моря. Пошкоджень зазнали п'ять-шість суден, одне затонуло, загинули до десяти людей. Нові судна майже не прибувають, черги на вхід немає, а старі кораблі ще встигають вийти з портів після завантаження.

Морські маршрути забезпечували 94% експорту агропродукції. Повноцінно замінити їх неможливо: Дунай обмілів до критичного рівня за 30 років, залізниця й західний кордон мають обмежену пропускну спроможність. Альтернативна логістика коштує значно дорожче — доставка до румунської Констанци додає $40–50 на тонну, а до Гданська — близько $60. Наразі альтернативні маршрути можуть забезпечити лише 2–2,5 млн тонн експорту на місяць, тоді як раніше морем відвантажували 4–4,5 млн тонн.

Якщо судноплавство не відновиться, до осені логістична проблема переросте у кризу ліквідності. Зерно накопичуватиметься, внутрішні ціни падатимуть, а аграріям бракуватиме коштів на посівну, зарплати та добрива. За рік Україна може недоотримати близько $10 млрд валютної виручки. Генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Олег Хоменко наголошує: головний ризик — не обсяг експорту, а нестача обігових коштів для наступного виробничого циклу.

Найнебезпечніший сценарій — довгострокова блокада. Критична точка очікується в середині жовтня, коли розпочнеться масове збирання кукурудзи, а елеватори одночасно прийматимуть пшеницю, сою, соняшник і кукурудзу. Через суху погоду жнива можуть прискоритися, тож пікове навантаження можливе вже наприкінці вересня.

Додатковий тиск створює підвищення тарифів Укрзалізниці. Хоменко вважає, що таке рішення варто було б відтермінувати. Також існує проблема дефіциту вагонів: близько 90% зерновозів перебувають у приватній власності, але Укрзалізниця виставляє обмежені партії на аукціонах, що створює штучний ажіотаж. Ефективнішою могла б бути система календарного бронювання, схожа на продаж пасажирських квитків.

Для збереження врожаю аграрії можуть використовувати полімерні рукава — герметичні мішки, які вміщують 150–180 тонн зерна. Це один із найдешевших способів швидко створити додаткові сховища. Загальна спроможність українських сховищ становить близько 55 млн тонн, а виробництво основних культур прогнозується на рівні 65 млн тонн. Додатковий тиск створюють близько 10 млн тонн перехідних залишків, які не вдалося вчасно експортувати.

Негайного колапсу поки можна уникнути, якщо забезпечити кредитування аграріїв, синхронізувати залізничні перевезення з роботою переходів і відновити транзит через Польщу. Національний банк має запропонувати механізм спрощення кредитування агровиробників, щоб компанії могли дочекатися реалізації врожаю. Критичним періодом стане кінець вересня — середина жовтня, коли з'ясується, чи вдалося створити дієву заміну морському коридору, чи відкладені $10 млрд перетворяться на системну проблему.