ATACMS для України: Туреччина нічого не продавала, але гроші отримає

У мережі активно обговорюють угоду, за якою Україна має отримати 12 пускових установок M270 MLRS, 70 ракет M39 ATACMS, понад 2,5 тисячі снарядів M26 DPICM та 47 тисяч касетних боєприпасів M509A1. Проте джерела, близькі до переговорів, наголошують: Анкара тут — лише посередник.

Офіційно Туреччина не продає зброю Україні. Це реекспорт американських боєприпасів, що зберігалися на турецьких військових складах ще з часів Холодної війни. Такі операції потребують схвалення Держдепу США, тож юридично саме Вашингтон ухвалює фінальне рішення. Для Анкари це спосіб монетизувати застарілі запаси — у документах фігурує формулювання про "бажання позбутися старого озброєння, щоб зосередити ресурси на модернізації". Туреччина активно замінює ці системи на власні розробки, як-от Kasirga чи Karayel.

Така схема дозволяє Туреччині зберігати баланс: продовжувати економічну співпрацю з Росією (зокрема, проєкти АЕС "Аккую" та газового хабу) і водночас не ставати формальним постачальником зброї проти Москви. Це ще й нагадування про роль Анкари як ключового логістичного вузла НАТО — контроль над Босфором і Дарданеллами та транзит військових вантажів через болгарську й турецьку території зміцнюють її позиції.

Касетні боєприпаси, які фігурують в угоді, — це залишки змішаних поставок часів Холодної війни. Попри всі нюанси, сама новина залишається позитивною для України. Залишилося дочекатися 15 днів: якщо за цей час обидві палати Конгресу США не ухвалять спільну резолюцію проти угоди, дозвіл на реекспорт набуде чинності автоматично. Примітно, що офіційні коментарі турецької влади щодо цієї оборудки досі відсутні.