«Люблю-люблю цих коней»: 45 років розчищає та підковує копита майстер з Рівненщини

Олег Іванов родом із Південного Уралу. На Рівненщину він потрапив під час служби в армії: тут познайомився з майбутньою дружиною з села Оржів, одружився й залишився жити. Уже 45 років чоловік працює з кіньми — розчищає та підковує копита. Нині він каже, що практично єдиний такий майстер в області: його молодший колега Юрій зараз служить у ЗСУ.

Любов до коней прийшла до Олега ще в дитинстві. «Скільки я себе пам'ятаю, то я люблю-люблю цих коней», — зізнається він. Бабуся спеціально водила малого до коней, щоб він не плакав. Згодом це переросло у справу життя: чоловік закінчив училище, коледж на зоотехніка та університет у Петербурзі на тренера з кінного спорту.

Праця коваля непроста й потребує знань. «Потрібно знати будову копита, щоб не зачепити живого. У копиті є нерви, нервові закінчення, кровоносні судини», — пояснює майстер. Він знімає лише зайве, тож кінь не відчуває болю. Процес починається з лівого боку, адже ліва сторона завжди робоча. Спочатку копито вичищають гачком від бруду, потім відкушують відрослий ріг кліщами та рівняють рашпілем.

Оскільки Олегу вже 66, робота дається нелегко. «Щоб її виконати, я перед роботою п'ю знеболювальну таблетку. Вистачає її на три години», — розповідає він. За цей час майстер обслуговує чотирьох-п'ятьох коней. Тварини бувають різні за характером, тому потрібен індивідуальний підхід. Інколи коні можуть вдарити — випадково чи навмисно. Олега одного разу влучило копито в сонячне сплетіння, коли кінь відганяв муху.

Підкови для коней підбирають як взуття для людей: є літні та зимові, з шипами чи гладкі, різної ваги. Їх кріплять спеціальними цвяхами — вухналями. Олег робить усе сам, без помічників, методом «холодного кування». Він каже, що працює не заради грошей, а щоб урятувати коня та дати дітям можливість займатися. Майстер готовий навчати охочих: «Якщо будуть охочі, то, будь ласка, приїжджайте, домовимося на який день можна навчити».