Зимова стійкість та єОселя: що між ними спільного

Енергетична інфраструктура та житлове кредитування — різні сфери, проте їхня економічна природа однакова: витрати сьогодні, які зменшують втрати завтра. Відновлення мереж, розвиток розподіленої генерації та захист критичних об’єктів — це не просто латання дір, а вкладення у фізичну стійкість країни.

Цифри це підтверджують. За оцінкою RDNA5, прямі пошкодження енергетичного сектору на кінець 2025 року сягнули $24,8 млрд, тоді як сукупні економічні втрати — $88,2 млрд. Тобто вартість перебоїв у кілька разів вища за ціну самих руйнувань. Інвестуючи в енергетику, держава фактично рятує робочі місця, податки та економічну активність.

За такою ж логікою працює єОселя. Кожен іпотечний кредит запускає ланцюг: банки кредитують, девелопери будують, виробники матеріалів отримують замовлення, громади — податки, люди — житло і роботу. Станом на кінець червня 2026 року за програмою видано 27 024 кредити на 47,5 млрд грн. Ощадбанк — лідер із 9 763 кредитами на 16,3 млрд грн, що становить 35% ринку.

Житло — це ще й енергетична стійкість родини. Власник може утеплити квартиру, замінити вікна, встановити резервне живлення чи альтернативне опалення. Орендар таких рішень ухвалювати не може. Ощадбанк уже видав 2 тисячі кредитів на 770 млн грн на енергомодернізацію житла — це 72% усього ринку таких позик.

Потреба в житлі величезна: війна пошкодила близько 14% житлового фонду, а 4,3 млн людей в Україні вже потребують домівок. Тож єОселя — це не лише про квадратні метри, а й про стимул лишатися в країні, працювати й планувати майбутнє. Разом із підготовкою до зими вони формують єдину економічну політику стійкості — на рівні держави та кожної окремої сім’ї.