Зупинка експорту брухту коштувала державі близько мільярда гривень

Про це розповів президент Української асоціації вторинних металів Володимир Бублей. За модельними розрахунками, за січень – серпень обсяг податків, внесків та інших платежів до державної скарбниці, які формує галузь, скоротився приблизно на мільярд гривень. Це на 36,6% менше, ніж за той самий період торік.

Найбільша частка втрат припадає на припинення експорту брухту — близько 869,41 мільйона гривень, або 86,2% від загальної суми. Ще 132,87 мільйона гривень (13,2%) недоотримали через скорочення продажів сировини на внутрішньому ринку. Решта — 6,12 мільйона гривень, або 0,6% — це зменшення мінімальних платежів від ФОПів, які займаються заготівлею.

Коли експорт обмежували, головним аргументом було те, що брухт залишиться в Україні й працюватиме на внутрішню промисловість. Та фактичні цифри, за словами Бублея, показують інше: країна втрачає не лише канал збуту за кордон, а й податки, робочі місця та загальну економічну активність.

Різниця у надходженнях пояснюється не лише ціною самої сировини. За оцінками галузі, одна експортна тонна брухту давала державі близько 3 071 гривні податків і платежів, тоді як продаж на внутрішньому ринку — лише близько 1 861 гривні. Експортна операція тягне за собою ширший ланцюг: заготівлю й перероблення сировини, пальне, оплату праці, ремонти, комунальні витрати та навіть державні транспортні послуги.

УАВтормет звертає увагу й на інші наслідки — скорочення валютного виторгу, обороту приватного сектору та виплат людям за зданий брухт. На думку Бублея, за нинішніх умов для ринку важливе вже не питання вибору між експортом і внутрішньою реалізацією, а те, як зупинити подальше скорочення самої галузі.

Раніше в асоціації повідомляли про масове закриття пунктів приймання брухту. Станом на кінець літа по Україні припинили роботу до 45% таких точок, а в західних областях, де бізнес історично орієнтувався на постачання до країн ЄС, — до 70%.