Як забудовники можуть врятувати Київ від спеки: поради експерта

Засновник KAN DEVELOPMENT, який будує в столиці вже 25 років, каже: різниця між задушливим двором і комфортним простором — у кількох градусах. Повітря біля голих бетонних стін буквально тисне, а поруч із деревами та водою дихається легко. Раніше це вважали естетикою, тепер — питанням виживання міст.

У кліматології це явище називають «міським островом тепла». Споруди й асфальт накопичують сонячну енергію вдень і віддають її вночі, не даючи місту охолонути. Найгарячіші точки Києва — Оболонь, Осокорки, Троєщина, центр та нові масиви, де озеленення лише 10–35%. Найпрохолодніше в Голосіївському районі, на Відрадному та Нивках — там зелені 35–70%.

Світовий досвід показує різні підходи. Париж після рекордної спеки 2019 року, коли температура сягала 42,6°C, створив мережу з понад 1400 «острівців прохолоди» — парків, басейнів і навіть церков. До безпечного місця можна дійти за 7 хвилин. Фінікс у пустелі Аризони фарбує вулиці світловідбивним покриттям, що охолоджує дороги на 6–7°C. Сінгапур через брак землі озеленює дахи й фасади — це зменшує навантаження на кондиціонери на 10–31%. А Сеул демонтував шестисмугову естакаду, щоб відновити річку Чхонгечхон, — повітря вздовж набережної прохолодніше на 3,3–5,9°C, а нерухомість поруч подорожчала на 30–50%.

«Київзеленбуд» торік висадив понад 7 тисяч дерев і облаштував перші дощові сади, але це точкові кроки. Експерт радить забудовникам два прості рішення: проєктувати водойми — навіть декоративні, адже вода фізично охолоджує повітря, — і висаджувати одразу дорослі дерева з розвиненою кроною. Саджанець дасть тінь лише за 10–15 років, а сформоване дерево працює відразу.

На думку девелопера, боротьба зі спекою стане обов'язковою частиною проєктування, як розрахунок фундаменту. Питання лише в тому, коли галузь це визнає нормою.