65 соток горіхового раю: волинянин 10 років вирощує фундук і не шкодує

За освітою Ігор — педагог, але вже десять років його головне захоплення — фундук. Каже, що сприймає це радше як хобі, ніж бізнес. Усе почалося з того, що 65 соток землі щороку пустували, і чоловікові набридло їх просто засівати та орати.

"А не схотілося стандартне, схотілося просто щось цікаве. Плюс до того, фундук – це не як малина: дозріло, дощ попадав – впало, не зібрали. Ну, тут такого поспіху немає", — розповідає господар.

Спочатку дружина Людмила не надто горіла ідеєю чоловіка. Але Ігор запропонував експеримент: посадити 40 кущів, і якщо нічого не вийде — невелика втрата. Поступово площа зростала: спершу до 100 кущів, а тепер їх уже пів тисячі.

Фундук — справа не на один рік. Дерево може плодоносити до 80 років, але щоб вийти на промисловий рівень, треба чекати 7–10 років. Перші горішки з'являються лише на третій-четвертий рік. Ігор чесно зізнається: якщо захоче зав'язати з цією справою, швидко відбити витрати не вийде.

"Картоплю посадив, зібрав, здав. А це на перспективу – треба набратися років з десяток терпцю", — каже він.

Урожай залежить від погоди, а ще від шкідників. У травні-червні чоловік радить обробляти кущі від довгоносиків, а от від птахів — дятлів та сойок — порятунку немає. Найкраще приживаються пагони, що йдуть від кореня, а не пересаджені дерева, які зазнали стресу.

Збирають горіхи всією родиною — допомагають син і тесть. Коли врожай був більший, наймали людей. З одного дерева можна отримати від 4 до 12 кілограмів плодів. Після збору фундук просушують на сонці в ящиках, а тоді продають місцевим та жителям сусідніх сіл.