«Бився до останнього»: в Охтирці попрощалися з бійцем Романом Лавриненком

В Успенському храмі Охтирки віддали останню шану військовослужбовцю Роману Лавриненку. Боєць зник безвісти ще 16 грудня 2024 року, а особу загиблого вдалося встановити лише 31 серпня 2026-го. Попрощатися з побратимом приїхали його військові товариші.

Командир роти Юрій Скалига згадує, що Роман свідомо обрав свій шлях і розумів, на що йде. «Роман Михайлович розумів куди йде, за власним бажанням прийшов, був спокійним, розсудливим, знав, що його чекає бойова робота. В екстрені моменти підрозділу бойової роботи, він показав себе як справжній чоловік, показав свій козачий характер, та бився до останнього», — розповів він.

За словами побратима Євгенія Хижняка, Роман загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Кругленьке Суджанського району Курської області РФ. «Роман був дуже відповідальною, хорошою людиною, виконував свої завдання. Ніколи не відмовлявся від поставлених задач, був підтримкою для побратимів і доброю, щирою людиною», — зазначив він.

Провести однокласника в останню путь прийшли й випускники школи №3. Його товариш Олександр Остапенко згадує: «Дуже хороший хлопчик був, дружний, отзивчивий, ну, добродушний. Хороша, добра людина». А кум Романів Назар Максименко, який товаришував із ним із дитинства, розповів, що в загиблого залишилися двоє дітей — дві дівчинки.

Від храму до кладовища тіло захисника супроводжував траурний кортеж із 20 автівок. Поховали Романа Лавриненка на Алеї пам'яті.