Економічний зашморг: як США тиснуть на Іран через Ормузьку протоку

США вирішили діяти проти Ірану не стільки військовою силою, скільки економічними методами. За даними джерел, американці поєднали морську блокаду з посиленням санкцій, що різко скоротило нафтові доходи Тегерана та обмежило його доступ до валюти.

Розрахунок простий: економічні труднощі мають змусити Іран погодитися на вільне судноплавство через Ормузьку протоку, якою проходить близько 20% світових поставок нафти та скрапленого газу. Але головна ставка Тегерана не спрацювала — перебої з судноплавством не викликали глобальної кризи, ринки адаптувалися, а альтернативні джерела енергії частково компенсували втрати.

Тим часом санкції все сильніше б'ють по іранській економіці: зростають ціни, скорочується торгівля, виникають проблеми з імпортом пального та пшениці. Влада побоюється, що це може спровокувати нову хвилю масових протестів. У Вашингтоні частина чиновників вважає, що тиск послабить іранське керівництво та викличе розкол серед еліт. Інші нагадують: Іран десятиліттями жив під санкціями й не раз придушував внутрішні заворушення.

Експерти скептично оцінюють шанси на швидку капітуляцію Тегерана. Корпус вартових Ісламської революції може розраховувати на те, що країна витримає тиск, а загроза ескалації стане важелем у переговорах. До того ж військова конфронтація із США нерідко підживлює патріотичні настрої, і населення готове терпіти труднощі.

Один із можливих компромісів — врегулювання плати за прохід суден через протоку. Як зазначив колишній американський переговорник Денніс Росс, така угода дозволила б Ірану зберегти обличчя, а Дональду Трампу — оголосити про відкриття протоки як про власну перемогу. Поки ж посередники обговорюють із Тегераном нову формулу врегулювання, але Іран не демонструє готовності відмовитися від вимог щодо санкцій і заморожених активів.