Україна може перекрити російський СПГ-експорт: заважає одна проблема

Російський скраплений природний газ продовжує надходити до Європи, попри санкції та політичні заяви. У першому кварталі 2026 року європейські країни придбали рекордний з початку повномасштабної війни обсяг російського СПГ, а у червні на РФ припадало близько 14% газового імпорту ЄС. Основними покупцями виступають Франція, Іспанія та Бельгія.

Водночас удари України по російській нафтовій інфраструктурі, які Київ називає "далекобійними санкціями", можуть бути поширені й на газову сферу. Російський СПГ-експорт значно вразливіший за нафтовий: майже дві третини обсягів надходить із Ямальського півострова, а для його транспортування потрібні лише 15 спеціалізованих криголамних суден класу Arc7.

"Флот Ямалу складається лише з 15 суден. Кількох влучань достатньо, і експорт буде зупинений", — наголошують аналітики. Проте тут виникає дилема: усі ці танкери мають західних власників. Одинадцять належать грецькій Dynagas, решта — британським та японським судновласникам. Тож атаки на них можуть спровокувати конфлікт України із західними урядами.

Альтернативою можуть стати удари по самих СПГ-терміналах, яких у Росії лише п'ять. Однак у межах досяжності українських дронів — лише два на Балтиці: Висоцьк і Портова. Ямальський хаб та Arctic 2 розташовані приблизно за 3100 кілометрів від України. Утім, українські безпілотники вже долали близько 2500 кілометрів під час атаки на НПЗ в Омську, тож і віддаленіші цілі можуть стати доступними.

Успіх такого сценарію залежить від позиції Європи: "Це працює лише в тому разі, якщо Київ готовий розлютити європейські уряди". Якщо ж ЄС справді відмовиться від російського СПГ, українські удари можуть суттєво послабити воєнну економіку РФ, не загрожуючи газопостачанню Європи. Поки що план ЄС припинити імпорт до 2027 року під питанням через скорочення доступності катарського газу на тлі війни з Іраном.