Дефіциту не буде, але асортимент зміниться: як удари РФ по складах вплинуть на супермаркети

Від початку липня російські удари вивели з ладу понад 400 тисяч квадратних метрів складської інфраструктури, а до середини серпня ця цифра сягнула приблизно 500 тисяч. За оцінками Dragon Capital, це близько 30% складської нерухомості класу А в Україні. Після атак 20–22 серпня втрати зросли ще більше.

Експерт ринку пального Дмитро Льоушкін зазначає: проблема не лише в знищенні майна, а й у ризиках для роботи магазинів. Він нагадує, що в 90-х і нульових українці спокійно купували продукти без великих логістичних центрів. «Дефіциту та голоду не буде. Просто продукти купуватимемо на ринку та маленьких магазинчиках, а мережеві супермаркети не зможуть забезпечувати звичного асортименту», — каже він.

Водночас масового закриття супермаркетів експерт не прогнозує: буде перетікання клієнтів, можливо, десь точки закриються, але навіть за найгіршого сценарію це не буде масовим. Для доставки товарів знадобиться більше малих автомобілів і водіїв.

Найбільше постраждала Київщина: на столицю та область припадає близько 28% усіх знищених складських площ. У серпні атаки зачепили логістичні об'єкти NOVUS, Rozetka, «Епіцентру», «Нової пошти», «Сільпо», а також розподільчий центр «Аврори» на Полтавщині та склади Varus у Борисполі. Вільних приміщень класу А майже не лишилося, орендні ставки зростають.

Експертка Світового банку Оксана Руженкова вважає, що бізнесу доведеться відмовитися від гігантських централізованих складів на користь розосереджених накопичувальних центрів біля кожного обласного центру. Це, за її словами, зміцнить продовольчу безпеку. Окремо вона радить розвивати агросектор і альтернативну енергетику: біоетанол, біодизель, сонячну та вітрову енергію, а також переробку відходів. «Біоетанол та альтернативна енергетика — наше все, яке може врятувати державу від енергетичної кризи», — підсумовує вона.