Сулінський канал: Україна терміново потребує домовленостей із Румунією

Україні треба негайно сісти за стіл переговорів із Румунією, щоб розширити пропускну здатність Сулінського каналу. Йдеться про збільшення кількості румунських лоцманів, пришвидшення роботи служб, що оформлюють судна, та кращу координацію між адміністраціями обох країн. Про це розповіла операційна менеджерка компанії «Авалон» Катерина Кононенко.

Зараз на підході до Суліни простоює близько 60 кораблів. Частина з них чекає вже понад тиждень, а черга лише зростає. Кожна доба затримки обходиться судну у 6–7 тисяч доларів. Головне обмеження — нестача румунських лоцманів: проводити судна каналом мають право лише вони, українські фахівці таких повноважень не мають.

Але навіть якщо лоцманів побільшає, проблема повністю не зникне. У Суліні працює лише одна комісія, яка оформлює судна, і на кожне витрачається від години до двох. «Якби працювали три-чотири такі комісії, можна було б паралельно оформлювати кілька суден, і черга рухалася б значно швидше», — пояснює Кононенко.

Окремо стоїть питання непрозорої координації між АМПУ, Адміністрацією Нижнього Дунаю в Галаці та службами в Суліні. Суднові агенти не бачать списків і до останнього не знають, чи отримає їхнє судно лоцмана. За словами Кононенко, це повторює проблеми 2022 року, хоча з того часу минуло вже чотири роки.

Тож одним із першочергових завдань нового міністра розвитку громад та територій Миколи Калашника має стати оперативний діалог із румунською стороною. Без вирішення цих організаційних питань Суліна не зможе прийняти значно більший потік суден і стати повноцінним резервним маршрутом для українського експорту.

За оцінками Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати, якщо морський коридор не запрацює, Україна може втратити близько 10 млрд доларів ВВП, 17 млрд доларів експортної виручки та ще 8,5 млрд доларів податкових надходжень. Понад 30 млн тонн агропродукції не дістануться світових ринків.