Сплячий ФОП: до 54 тисяч на рік за бізнес, який не працює
В українському законодавстві немає режиму «паузи» для підприємця — тож навіть без жодного доходу ФОП продовжує платити й звітувати. У 2026 році утримання неактивного бізнесу може обійтися власнику в суму до 54 тисяч гривень на рік.
Найбільше відчувають це підприємці першої та другої груп: у них обов'язкові платежі фіксовані й не залежать від того, чи є прибуток. Для першої групи єдиний податок становить близько 333 гривень, військовий збір — 865 гривень, плюс ЄСВ; разом виходить приблизно 3 100 гривень на місяць.
Друга група витрачає ще більше: близько 1 730 гривень єдиного податку, 865 гривень військового збору та ЄСВ — це орієнтовно 4 500 гривень щомісяця, або 54 000 гривень за рік. У третій групі єдиний податок і військовий збір рахуються у відсотках від обороту, тож за нульового виторгу вони дорівнюють нулю — але обов'язок сплачувати ЄСВ залишається.
Серед підприємців досі живе міф, ніби під час воєнного стану ЄСВ можна не платити. Насправді пільга для неактивних ФОП діяла лише з березня 2022 року до кінця 2024-го, а з початку 2025-го її скасували. У 2026 році вона не працює. За відсутності доходу ЄСВ зобов'язані сплачувати всі ФОП, крім окремих пільгових категорій. Ситуація нагадує 2017 рік, коли через зміну правил власники неактивних бізнесів раптово накопичили борги на десятки тисяч гривень.
Звітувати теж доведеться навіть із нулями. Перша та друга групи подають річну декларацію протягом 60 календарних днів після закінчення року, третя — щоквартальну протягом 40 днів після завершення кварталу. За перше неподання або прострочення — 340 гривень штрафу, за повторне порушення протягом року — 1 020 гривень.
Варіантів дій три: залишити ФОП і платити, перейти на загальну систему оподаткування або закрити статус. Залишатися має сенс, якщо діяльність відновиться найближчим часом: для третьої групи це лише ЄСВ, а от перша й друга тягнуть чималі щомісячні витрати. Загальна система за відсутності доходу звільняє від ПДФО, військового збору та ЄСВ за себе — подавати треба лише річну декларацію. Але якщо дохід за попередній рік на спрощеній системі перевищив 1 мільйон гривень, доведеться реєструватися платником ПДВ, а повернутися на спрощену систему можна буде тільки з початку наступного календарного року.
Закриття теж не рятує від ризиків: податкова має право ініціювати ліквідаційну перевірку за весь період роботи, вимагати первинні документи, банківські виписки та підтвердження доходів і витрат. Якщо знайдуться помилки або бракуватиме документів, зобов'язання та штрафи донарахують заднім числом. Саме тому частина підприємців обирає перехід на загальну систему, зберігаючи статус відкритим без обов'язкових платежів.
