Сонце і вітер вперше обійшли викопне паливо в ЄС

Минулий рік став переломним для світової енергетики: загальне споживання енергії зросло на 1,7% і вперше перевищило 600 ексаджоулів. Але найцікавіше — звідки взялося це зростання. Вперше поза кризовими роками основну частину додаткової енергії дали не нафта чи газ, а сонячні панелі: їхня генерація зросла на 30% і покрила 71% усього приросту.

Батарейні сховища теж набирають обертів: їхня світова потужність збільшилась на 66% і досягла 302 ГВт. Майже половина цього приросту — Китай, де від 2020 року обсяг сховищ виріс у 16 разів. Це вже не експеримент, а частина базової інфраструктури.

Але є і парадокс: попит на нафту продовжує зростати — на 1,3% за рік, що швидше, ніж у 2024-му. Світ спалює близько 103 млн барелів щодня, тому зелена енергетика не витісняє викопну, а просто додається зверху.

Окрема історія — Європейський Союз. Після повномасштабного вторгнення Європа зробила ставку на сонце і вітер, щоб зменшити залежність від російського газу. І це спрацювало: у 2025 році вітряки та панелі дали 852 ТВт·год електрики проти 760 ТВт·год від вугілля, газу та нафти разом. Завдяки цьому ЄС за чотири роки заощадив €121 млрд на імпорті викопного палива.

Для України ці цифри — аргумент на користь розподіленої генерації: сонячних станцій, батарей і невеликих потужностей, які складніше знищити одним ударом. Андрій Тимошенко, партнер KPMG в Україні, зазначає: відбудова має не повернути мережу до старого, а зробити її гнучкою, з накопиченням і підключеною до європейського ринку. Для інвесторів це вже робоча можливість — сонячні станції в Україні окупаються за 3–4 роки.