Слова, що лікують: психологиня про те, чому «Тримайся» може ранити

У фінальному випуску подкасту «Розмова з сенсом» психологиня Альона Головіна та ведуча Олександра Пилипенко обговорили, як комунікація допомагає долати непорозуміння між людьми — військовими й цивільними, переселенцями та місцевими мешканцями, рідними чи колегами. Слова здатні як розпалити конфлікт до межі, так і заспокоїти, дати відчуття безпеки.

За словами Головіної, значення має не лише набір фраз, а їхнє емоційне наповнення. Поширені «Як ти?», «Тримайся» чи «Бережи себе» можуть звучати як холодна байдужість або стати міцною підтримкою. «Ці слова можуть відчуватися як холодно-байдужі — це ніби людина розбила коліно й стирчить кістка, а ми намагаємося затулити цю рану листочком. Але якщо між людьми є безпека і ми дійсно відчуваємо співрозмовника серцем, питання "Як ти?" стає початком глибокої розповіді, а "Тримайся" — чимось обнадійливим», — пояснила психологиня.

Фанатичне відстоювання власної правди, коли людина не впускає нові думки, часто є реакцією на страх і безсилля. Намагання контролювати все довкола виникає, коли вплинути на глобальні події неможливо. «Коли нам страшно, ми стаємо конформними та жорсткими. Готовність чути нове та змінювати свою позицію — це показник психічного здоров'я та емоційної зрілості», — зазначає Головіна.

Конфлікт більшість сприймає як щось негативне через дитячі спогади про безпорадність перед сварками дорослих. Але насправді це лише зіткнення інтересів, яке може вивести стосунки на новий рівень. Щоб пройти суперечку конструктивно, психологиня радить уточнювати значення слів на старті, говорити про власні почуття через «Я-повідомлення» та робити паузу, якщо емоції зашкалюють.

Фрази на кшталт «Ану зберись!» або «Перестань плакати» не підтримують, а соромлять. Часто ми їх промовляємо, бо не вміємо витримувати чужий біль. «Сльози та емоції — це реакція біологічного розслаблення організму. Наше завдання поруч із людиною, якій болить, — не зупиняти цей процес і не бігти одразу з рушничком, а дати їй можливість прожити це горе в безпеці. Очі в очі — це найцілющіший формат контакту», — підсумувала психологиня.