«Найважча зима»: економіст Андрій Шевчишин про ризики зупинок бізнесу, звільнень і зарплат

Нацбанк уперше припустив, що подальше погіршення безпекової ситуації може «охолодити» споживання та ринок праці. Шевчишин називає це визнанням реального ризику: обстріли цивільної інфраструктури, знищення бізнесу, складів і шляхів здатні обвалити частину підприємств. Ті, своєю чергою, почнуть звільняти працівників, відправляти їх у вимушені відпустки, зменшувати зарплати й зупиняти набір. Схожі заяви від великих гравців ринку, за його словами, вже лунали у серпні та на початку вересня.

Люди без роботи й доходів не зможуть купувати товари та платити податки — попит охолоне, і економіці замість стримування інфляції доведеться думати про стимулювання через нижчу облікову ставку. Аналітик зауважує: у релізі НБУ йшлося про готовність знижувати ставку, якщо ситуація розвиватиметься за таким сценарієм.

Найбільший ризик зупинок — у логістиці, виробництві та ритейлі. Постраждали склади, книгарні, виробники м'яса, аграрний комплекс, «Нова Пошта», магазини EVA, «Рошен», Coca-Cola, фармацевтичні підприємства. Ударів зазнали харчові виробництва в Дніпрі та на Київщині. За словами Шевчишина, виокремити найуразливішу галузь неможливо, бо обстріли не прив'язані до сектору: «Як можна собі уявити, що книгарня чи склад дитячих іграшок є якимось військовим об'єктом? Це просто терор без прив'язки до якогось сектору».

Офіційних цифр втрат немає, але Україна вже втрачає мільярди без швидкого повернення. Просадка вже помітна по податках, додають стоячі порти та зупинені «Запоріжжсталь» і «Криворіжсталь» разом із допоміжними підприємствами. Шевчишин нагадує оцінку «Метінвесту»: металургія давала до 7% ВВП, а тепер майже нуль — за ВВП близько 200 млрд доларів це орієнтовно 14 млрд доларів втрат лише в гірничо-металургійному комплексі.

Масові звільнення залежатимуть від безпекової ситуації, яку наперед ніхто не спрогнозує. Аналітик згадує заяву прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска про найважчу стадію та найважчу зиму. Якщо взимку світло буде лише чотири години на добу, економічна активність може впасти на 75%, хоча підготовка бізнесу має пом'якшити удар. Найбільше постраждає цивільне населення: «Чисто виживання буде. Екзистенційна проблема».

Середня зарплата, яка в липні становила 32 243 гривні до сплати податків (близько 24 827 гривень «чистими»), на думку Шевчишина, навряд чи впаде — радше стабілізується, адже найбільший роботодавець — держава, яка регулює виплати військовим, освітянам і медикам. У поданому урядом бюджеті на 2027 рік середня номінальна зарплата зростає з 30 тисяч гривень до 34,4 тисячі, при інфляції 8,1%.

Із цінами все складніше: бізнес намагається перекласти збитки на покупця, але попит уже не тягне такі ціни. Шевчишин наводить приклад хліба: якщо батон подорожчає вдвічі, люди почнуть пекти вдома, і пекарні не зможуть продавати продукцію за такою ціною — доведеться скорочувати виробництво або зупинятися.