Саміт ШОС у Бішкеку: чому це важливо для України та регіону

Те, що колись створювалося як клуб «Росія та залежні партнери», сьогодні все більше сприймається як прокитайська структура. Аналітики звертають увагу: ювілейний саміт ШОС — це черговий крок у формуванні китайської зони партнерства. Для нашого регіону це означає продовження деконструкції російської системи впливу, зокрема ОДКБ.

Рік тому в межах ШОС створили «Універсальний центр із протидії викликам і загрозам безпеці». Його штаб-квартиру розмістили не в Москві, як хотів Кремль, а в Ташкенті — Узбекистан є ключовим партнером КНР у регіоні. Повноваження центру фактично дублюють функції договору про колективну безпеку, а цього року очікується їх подальше розширення. Казахстан та інші країни Центральної Азії вже почали переносити питання військової співпраці з ОДКБ на майданчики ШОС. Можливо, до них приєднаються Вірменія та Азербайджан.

Окрема інтрига — розширення формату ШОС+. У 2025 році сформувалося ядро учасників, у 2026-му вони підтвердили участь. На саміті будуть Туреччина, Індія, Єгипет. Питання — чи приїдуть лідери Саудівської Аравії, ОАЕ, Катару, Індонезії, Малайзії та В’єтнаму. Якщо так, це може свідчити про послаблення партнерства США в Азії.

Ще один важливий трек — Близький Схід. Іран, Пакистан, Індія, КНР, РФ і Туреччина будуть присутні. Якщо долучаться ОАЕ та Катар, з’явиться майданчик для обговорення врегулювання в Перській затоці. Ключове питання — збагачений уран Ірану та можливість його вивезення під наглядом ШОС. На саміт окремо винесли тему ядерної безпеки, тож такий сценарій не виключають.

Для України саміт — це ще й можливість. Ключові покупці українського зерна — Туреччина, Єгипет, Індонезія, Китай, Саудівська Аравія, Індія — зберуться в одному місці. Це шанс порушити питання продовольчої безпеки та логістики. Аналітики зазначають: було б логічно попрацювати з ними напередодні, але чи зробило це українське МЗС — невідомо. Зустріч лідерів 21 держави в Бішкеку точно буде цікавою.