93% вейпів в Україні — поза законом: чотири питання до держави

Йдеться не про поодинокі випадки, а про систему. Серед постійних користувачів електронних сигарет 93,3% продукції має ознаки невідповідності вимогам законів, і лише 4% відповідає всім правилам. Такі дані отримала міжнародна компанія Kantar у квітні-травні 2026 року. При цьому 75% покупців купують вейпи не через інтернет, а офлайн.

Перше коло питань — до БЕБ. Якщо нелегальна продукція займає понад 93% ринку, то чому удари по окремих складах і виробництвах не змінюють його структуру? Де великі організатори схем, оптовики та системні поставки? Де прізвища реальних бенефіціарів нелегального ринку та вироки винним?

Друге — до податкової. Як може існувати масовий офлайн-продаж підакцизного товару з ознаками порушення законодавства? Хто перевіряє ліцензії, РРО, сплату акцизів та походження продукції? Особливо на фізичних точках продажу, яких кожен рядовий податківець має безперешкодний доступ.

Третє — до митниці. Значна частина одноразових пристроїв та подсистем виробляється за кордоном, звідти ж заходять ароматизатори та інші компоненти. Як продукція, яка не відповідає українським вимогам, у таких масштабах потрапляє на внутрішній ринок?

Четверте — до поліції та кіберполіції. Одним із каналів залишається відкрита торгівля через інтернет, і йдеться не лише про продаж забороненої продукції, а й про дотримання вікових обмежень. Хто контролює відкритий роздріб, онлайн-продажі та вікові обмеження?

Якщо дані Kantar відображають реальну картину, то держава фактично втратила контроль за цілим сегментом підакцизного ринку. І парадокс очевидний: заборон стає дедалі більше, а нелегального товару — не менше. Утім, це лише перша частина історії. Після питання "наскільки великий чорний ринок?" виникає набагато цікавіше: хто забезпечує його товаром, хто контролює роздріб і хто і скільки на ньому заробляє?