Порожні полиці та 2,1 млн кв. м зруйнованих складів: як війна змінює український ритейл

З початку повномасштабного вторгнення в Україні зруйновано 2,1 млн кв. м складських площ класу А і Б — це приблизно половина того, що існувало до війни. Натомість збудувати вдалося лише близько 800 тис. кв. м. Найбільше постраждала Київщина: лише цього року тут втрачено 900 тис. кв. м складської нерухомості.

Цілі обирають не випадково. Під удари потрапляють продукти харчування та товари першої потреби, а на Київщині, за експертними оцінками, знищено близько 80% холодних складів — тих, де зберігають товари з особливим температурним режимом. Саме тому в молочних і м'ясних відділах столичних супермаркетів дедалі частіше порожньо. За останні півтора місяця під прицільним ударом опинилися найбільші мережі — Fozzy Group, АТБ, Varus, Auchan, "Епіцентр", Metro та логістичні оператори. Дісталося навіть складам з ліками та кормами для тварин.

Ритейл реагує швидко: децентралізує зберігання і будує нові шляхи постачання. Але за стійкість доведеться платити ефективністю — довше логістичне плече означає більші витрати, які так чи інакше розподіляться між мережами, виробниками і покупцями. У "Епіцентрі" запевняють: "Ми не плануємо підвищувати ціни через атаки на логістичну та торговельну інфраструктуру". Водночас там нагадують, що вартість товарів залежить від ситуації на ринку загалом — енергоносіїв, валютних коливань, собівартості виробництва. За експертними оцінками, у найближчі місяці харчі можуть подорожчати на 10–15%.

Тотального дефіциту, втім, не прогнозують. "Ви завжди знайдете потрібний вам товар якщо не в цьому, то в іншому магазині", — каже президент Корпорації TERWIN, співвласник мереж EVA і VARUS Руслан Шостак. За його словами, постраждалій мережі знадобиться максимум два тижні, щоб налагодити новий ланцюг постачання. Єдине, з чим доведеться змиритися, — улюблений бренд може замінитися на інший.

Щоб цей сценарій спрацював, бізнесу потрібна підтримка держави. У Кабміні ще в серпні обіцяли нові механізми кредитування, розширення митного коридору, страхування воєнних ризиків і пріоритетний доступ до державних приміщень — Фонд держмайна запропонував 163,89 тис. кв. м, що суттєво, але запитів не покриває. Про схожі питання йшлося і на зустрічі з президентом Володимиром Зеленським.

Найболючіше — брак "довгих" і дешевих грошей. Програма "5-7-9%" досі закрита для великого бізнесу та компаній з іноземними бенефіціарами, а ліміт у 150 млн грн не дозволяє відбудувати великий розподільчий центр. Страхування теж недосконале: програми покривають нерухомість і обладнання, але не тонни знищеного товару, а компенсація вартості поліса обмежена 3 млн грн. "Найбільша проблема сьогодні в тому, що бізнес в Україні не має можливості застрахуватися, немає дієвого пільгового кредитування для великого бізнесу", — наголошує Шостак.

Певний позитив є: з 5 вересня НБУ дозволив банкам приймати як забезпечення майнові права на майбутню виручку за вже відвантажений товар з коефіцієнтом 0,3. Для компаній, чиї склади зруйновані, це шанс частково замістити класичну заставу. Але без системних програм підтримки, як для малого та середнього бізнесу, галузь навряд чи втримає удар — і тоді ціна стійкості виявиться зависокою.