РРО у 2026 році: кому доведеться встановити касовий апарат та скільки доведеться заплатити за його відсутність

Згідно з українським законодавством, будь-який розрахунок із клієнтом — готівкою, карткою або через інтернет — вимагає застосування РРО чи програмного РРО. Це стосується і приймання грошей за товари чи послуги, і видачі коштів за повернення продукту.

Обов'язок встановити реєстратор поширюється на ФОП 2, 3 та 4 груп (з певними винятками), підприємців на загальній системі оподаткування, а також на тих, хто отримує готівковий дохід (крім першої групи). Додатково касовий апарат потрібен інтернет-продавцям, які приймають гроші через кур'єра чи поштового оператора.

Окремо варто звернути увагу на популярні способи оплати, які також накладають зобов'язання фіскалізації. Це офлайн-еквайринг через POS-термінали, оплата на сайтах через платіжні системи (LiqPay, RozetkaPay, NovaPay тощо), QR-коди, що ведуть на еквайринг, перекази на банківську ключ-карту без IBAN, а також придбання в кредит або частинами.

Порушникам загрожують серйозні санкції: за перше порушення доведеться сплатити 100% вартості товарів чи послуг, реалізованих без чека, а за повторне — уже 150%.

Водночас є чимало винятків. РРО не потрібен ФОПам, які приймають кошти на рахунок за IBAN через веббанкінг чи касу, надають дистанційні послуги, отримують післяплату через Укрпошту або перебувають на першій групі спрощеної системи. Також без касового апарата можуть працювати ті, хто торгує власною продукцією, лотерейними квитками, проїзними документами, пресою в кіосках чи продуктами на ринку.

Важливий нюанс: якщо оплата на IBAN надходить через небанківські термінали з транзитними рахунками, це вже вважається розрахунковою операцією, тож доведеться встановити РРО.