Російський експорт зброї обвалився на 64%: що сталося

Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру (SIPRI) оприлюднив дані, згідно з якими російський експорт озброєнь у 2021–2025 роках скоротився на 64% порівняно з попередньою п’ятирічкою. Частка РФ на світовому ринку зброї впала з 21% до 7%, і це єдиний випадок серед топ-10 постачальників, де продажі не зросли, а пішли вниз.

Найбільше постраждали найдорожчі категорії. Індія, яка була ключовим покупцем, фактично припинила закупівлі нових російських винищувачів, а з модернізацією вже наявних літаків виникають проблеми через брак запчастин. Єгипет та Індонезія відмовилися від Су-35, а Філіппіни — від гелікоптерів Мі-17.

Ситуація з системами ППО теж невтішна для Кремля. Нових контрактів немає, а поставки С-400 до Індії за угодою на 5,43 мільярда доларів відбувалися із затримками. Раніше ці комплекси купували Туреччина та Китай, але переговори з Єгиптом, Катаром і Саудівською Аравією так і не завершилися реальними угодами.

Танкова галузь працює лише на потреби російської армії. Виробництво з’їдає мільярди, але на українському фронті ця техніка стає легкою мішенню для дешевих дронів. До 2022 року російські танки купували Алжир, Індія, Ірак, В’єтнам та Азербайджан, тепер цей ринок втрачено.

Аналітики пояснюють обвал не лише санкціями, а й репутаційними втратами: покупці бояться вторинних обмежень, а сама техніка демонструє неефективність. Ізраїльські ВПС швидко знищили С-300, поставлені Ірану, а нові системи захисту «Арена-М» не врятували російські танки від дронів на полі бою.