У Росії знову говорять про мобілізацію: чи наважиться Кремль

Майже п'ять років повномасштабної війни виснажили російську армію. Попри зупинений літній наступ і постійні втрати, Володимир Путін не відмовляється від своїх територіальних претензій. Однак знайти охочих воювати стає дедалі важче, навіть за великі гроші, каже правозахисник Олексій Табалов, який допомагає російським призовникам.

Востаннє Кремль оголошував мобілізацію у вересні 2022 року, коли після провалів на фронті наказав призвати 300 тисяч резервістів. Відтоді Москва покладалася на контрактників: за цей час вдалося завербувати близько 1,3 мільйона осіб. Чоловікам у бідніших регіонах пропонували премії та виплати, що дорівнюють кільком рокам місцевої зарплати, а родинам загиблих обіцяли значні компенсації.

Проте втрати окупаційної армії змушують продовжувати набір шаленими темпами. Західні експерти оцінюють щомісячні втрати Росії у понад 30 тисяч убитими й пораненими. За словами аналітика Яніса Клюге з Німецького інституту міжнародних та безпекових справ, Росія щодня вербує приблизно тисячу людей. Схоже, що новобранці лише заповнюють дірки у виснажених підрозділах, а не посилюють наступальний потенціал.

На тлі цих проблем чутки про нову мобілізацію посилилися. Експрезидент Дмитро Медведєв назвав їх "нісенітницею" та "брехливою провокацією" України. Однак джерела, знайомі з позицією Кремля, припускають: у Москві, схоже, хочуть змусити більше чоловіків підписувати контракти, аніж чекати на загальний призов.

Тим часом юристи та активісти фіксують дедалі більше випадків примусового вербування по всій Росії. "Це перетворилося на полювання на людей", — заявив Табалов. Крім того, університетам і технікумам запропонували набирати студентів у нові підрозділи безпілотників. А Путін підписав закон, що дозволяє укладати контракти з армією засудженим за тяжкі та особливо тяжкі злочини. Чималу частину набору Кремль переклав на регіони, які мають виконувати встановлені Москвою плани.