На Поліссі знайшли рідкісну рослину з листками-монетками: вона росте лише в одному місці

Щитолисник звичайний (Hydrocotyle vulgaris) — невисока багаторічна рослина, яку легко не помітити серед болотної трави. Її головна особливість — округлі листки діаметром 2–4 сантиметри, що схожі на маленькі щитки або монетки. Саме через цю форму в англомовній традиції рослину називають pennywort, тобто «монетна рослина».

В Україні щитолисник має природоохоронний статус «рідкісний» і занесений до Червоної книги. Країна лежить на східній межі його ареалу, тому тут він трапляється переважно на Західному Поліссі. Рослина любить вологу: її можна знайти на заболочених луках, торф'янистих ділянках та біля водойм. Цвіте вона з червня до серпня, але квітки настільки дрібні, що їх легко переплутати з іншими рослинами.

Найціннішою знахідку робить її рідкісність. У Нобельському національному природному парку, що на Рівненщині, наразі відоме лише одне місце зростання щитолисника. Популяція невелика, але вона важлива для збереження біорізноманіття Полісся.

Головна загроза для рослини — зміни водного режиму. Осушення боліт, заростання водойм, надмірне випасання худоби та рекреаційне навантаження можуть знищити ці тендітні екосистеми. Навіть поступове пересихання болота стає серйозним випробуванням для виду.

Хоча в науковій літературі досліджують хімічний склад щитолисника — там знаходили флавоноїди, алкалоїди та таніни, — клінічних підтверджень його лікувальних властивостей поки недостатньо. Тож використовувати рослину для настоїв чи відварів не варто. Також не слід плутати її з центелою азійською (готу кола), яку застосовують у традиційній медицині: це різні види, хоча листя в них схоже.

Науковці наголошують: найкраще залишити цю маленьку рослину в її природному середовищі. Для рідкісного червонокнижного виду головне — не експериментувати зі збиранням у дикій природі.