Прах Євгена Коновальця повертається в Україну: історія життя і загибелі

Прах Євгена Коновальця, одного з найвідоміших українських діячів початку XX століття, повернуть в Україну. Ексгумацію провели на кладовищі «Кросвейк» у Роттердамі, а церемонія прощання відбудеться у Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ у Києві. Перепоховання відбувається в межах проєкту «Пантеон українських героїв» — меморіального комплексу, де вшановуватимуть видатних українців, які зробили внесок у здобуття незалежності.

Коновалець був серед засновників Січових стрільців — однієї з найбоєздатніших частин армії УНР. Він брав участь у звільненні Києва у березні 1918 року, а пізніше воював проти більшовиків. Після поразки революції емігрував, а у 1929 році у Відні заснував Організацію українських націоналістів, на основі якої згодом постала УПА. Історики відзначають його роль у придушенні більшовицького повстання на заводі «Арсенал», хоча визнають, що в пізнішій героїзації його заслуги могли перебільшувати.

Загибель Коновальця — це історія багаторічної спецоперації радянських спецслужб під кодовою назвою «Ставка». Спочатку до оточення полковника впровадили Василя Лебедя, його друга ще з табору для військовополонених, якого завербували чекісти. Лебідь провів серед керівників ОУН понад рік, передаючи інформацію до Москви, а потім повернувся в СРСР.

Фінальний акорд поставив Павло Судоплатов, агент НКВС, який у 1935 році за рекомендацією Лебедя познайомився з Коновальцем. Він сподобався очільнику ОУН, і той узяв його під опіку. Під час зустрічі зі Сталіним Судоплатов згадав, що Коновалець обожнює шоколадні цукерки. Це й визначило план убивства.

23 травня 1938 року Судоплатов зустрівся з Коновальцем у ресторані готелю «Атланта» в Роттердамі. На прощання він подарував йому коробку цукерок, у якій був захований вибуховий пристрій. Коновалець вийшов із ресторану, зупинився біля кінотеатру «Люм'єр», роздивляючись афішу, — і саме там пролунав вибух, чутний на кілька кілометрів. Провідник ОУН загинув на місці, а вбивця втік.