П'ять палаців Волинського Полісся: що від них залишилося сьогодні

На Волинському Поліссі досі можна натрапити на залишки старовинних шляхетських садиб і палаців, які століттями визначали вигляд місцевого ландшафту. Деякі комплекси втрачені повністю, проте окремі брами, палацові будівлі, парки та господарські споруди стоять і нині.

У Голобах збереглися залишки садиби Ярузельських та Вільгів. За родини Вільгів у XVIII столітті тут постав цілий комплекс із палацом, парком, садом, ставом і парадним в'їздом. Сам палац згорів під час пожежі, але решту споруд використовували ще й у ХХ столітті — тут були госпіталь, лікарня, клуб та інтернат. До наших днів дійшли в'їзна брама XVIII століття та окремі будівлі.

У Лукові колись розташовувалася резиденція Мйончинських, а до неї на цьому місці стояв укріплений замок із ровами та оборонними спорудами. Наприкінці XVIII – на початку XIX століття Мйончинські облаштували тут шляхетську резиденцію та заклали парк. Згодом у палаці працювали монастир, школа, притулок і вчительська семінарія, а після Другої світової війни будівлю віддали під медичний заклад. Палац зберігся, як і частина давніх оборонних ровів.

У Любешеві вціліла брама колишнього палацового комплексу Вишневецьких–Чарнецьких. На початку XVIII століття тут звели мурований бароковий палац і заклали парк, резиденцію оточували мур і рів, а до палацу вела парадна брама з підвісним мостом. Сам палац не зберігся, натомість брама XVIII століття залишилася — вона має статус пам'ятки архітектури національного значення.

Ще одна резиденція була в Любомлі. У другій половині XVIII століття Браницькі створили тут великий палацовий ансамбль із палацом, двома флігелями, галереєю із зимовим садом та великим садом. До сьогодні дійшов один із флігелів: у ХХ столітті в ньому працювали школа та училище, а нині будівлю займає дитячо-юнацька спортивна школа.

У селі Піща частково зберігся ансамбль садиби Гутовських — це було не просто житло, а велике господарство з житловими будівлями, млином, каплицею, ставками та господарськими спорудами. Гутовські жили тут до 1939 року. Після Другої світової війни садибою користувалися військові, згодом — місцевий колгосп. Млин працював до початку 2000-х, каплицю використовували як склад, а частина господарських будівель була змінена або зруйнована. Усі ці об'єкти сьогодні — фрагменти історії Волинського Полісся, нагадування про часи, коли навколо шляхетських резиденцій виростали цілі архітектурно-паркові ансамблі.