Обшуки у Фонді держмайна: чому антикорупціонери цікавляться великими активами

Нещодавні обшуки у Фонді держмайна України знову порушили питання про ефективність антикорупційної системи. Голова ФДМУ Дмитро Наталуха заявив, що ухвала Печерського суду, на підставі якої діяли правоохоронці, не витримує жодної критики. Він наголосив, що працівників Фонду безпідставно звинуватили у заниженні ціни ТРЦ Ocean Plaza, який готують до продажу як конфіскований актив російських олігархів.

У Фонді пояснюють: вартість об'єкта визначає не ФДМУ, а уряд, який затверджує стартову ціну. Тож звинувачення виглядають щонайменше дивно, особливо з огляду на те, що правоохоронці, схоже, не ознайомилися з відповідною постановою Кабміну. Результат — гучна заява Офісу Генпрокурора про можливий злочин без доказів та зірваний продаж великого державного активу. Керівництво Фонду вважає це дискредитацією процесу приватизації в країні.

Юрист та політичний експерт Михайло Шнайдер проводить паралелі зі справою часів екскерівника ФДМУ Дмитра Сенниченка. Тоді НАБУ презентувало одну з найгучніших антикорупційних справ, заявляючи про "злочинну організацію" та мільярдні збитки. Проте за кілька років увага змістилася з гучних заяв на питання до самої процедури розслідування. Шнайдер наводить приклад з угодою зі слідством Сергія Байрака: обвинувачення приписувало шкоду у понад 11,4 млрд грн, але Байрак отримав покарання з випробуванням та зобов'язався компенсувати лише 100 тисяч гривень.

Народний депутат Сергій Власенко, голова Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, критикує сам підхід антикорупційних органів. Він зазначає, що НАБУ і САП перетворилися на PR-агенції, які більше часу проводять на брифінгах, ніж займаються розслідуваннями. Замість професійної роботи — виготовлення фільмів та монтаж аудіозаписів. Власенко наголошує: з корупцією треба боротися, але не можна робити правильну справу, порушуючи закон, бо це призводить до ще більших проблем.