Дев'ять днів у темряві: механік із Непалу вижив у затопленому тунелі ГЕС

Санджай Сах працював механіком на гідроелектростанції Upper Trishuli 3A у Непалі вже три роки. Її багаторівнева підземна зала розташована просто всередині гірського схилу — саме там чоловік і опинився, коли до станції наблизилася повінь.

Разом із колегою Кабіром Махарджаном він кинувся на верхні поверхи. «Ми вірили, що навіть якщо почнеться сильна повінь, вода не зможе піднятися настільки високо», — згадує Сах. Чоловіки встигли дістатися шостого поверху, коли відчули різкий тиск повітря — і всередину ринула вода. Потік змив телефон Саха й розділив його з колегою.

Спершу механік намагався рухатися тунелем, але згодом вирішив залишитися на місці, щоб не наразитися на більшу небезпеку. Повінь принесла всередину мул та уламки, зруйнувала стіни й посунула обладнання — навіть багаторічне знання приміщень більше не допомагало. У темряві чоловік натикався на уламки й отримав численні подряпини, а щоб не травмувати очі, більшу частину часу тримав їх заплющеними.

Дев'ять днів він нічого не їв. Вижити допомогла вода, яку принесла повінь і яка просочувалася крізь гірську породу. «Я думав: навіть якщо мені судилося померти, який сенс здаватися завчасно? Тому я продовжував повторювати ім'я Бога та читати Маха-мантру», — розповів Сах. Сили йому давали думки про дворічну доньку та 26-річну дружину.

У пастці чоловік утратив відчуття часу — йому здавалося, що минуло лише два-три дні. Незадовго до порятунку він почув роботу екскаваторів і зрозумів, що поруч рятувальники. Приблизно за 10–12 годин до визволення він уже чітко чув людей. Коли Саха витягли з тунелю, він був шокований, дізнавшись, що провів під землею дев'ять днів. Після тривалого перебування із заплющеними очима чоловік ледве зміг їх розплющити.

Наразі Саха вже виписали з лікарні. Його колегу Кабіра Махарджана також вдалося врятувати зі зруйнованої гідроелектростанції.