НАЗК знайшло у декларації Галущенка недостовірних даних на 55,5 млн грн

Про результати повної перевірки повідомила голова антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасія Радіна. За її словами, вимогу перевірити декларацію ексміністра вона скеровувала до НАЗК ще в січні, але підсумковий документ поїхав до НАБУ лише наприкінці серпня.

Найгучніший епізод — оренда арештованого будинку ексміністра Віталія Захарченка. Саме в цьому помешканні у листопаді 2025 року Галущенка знайшли детективи НАБУ. НАЗК встановило: він жив там більше половини звітного періоду, отже, мав задекларувати. Сам Галущенко на засіданні Тимчасової слідчої комісії Ради розповідав, що платив за оренду 3 тисячі доларів на місяць і користувався «окремими приміщеннями будинку» з червня по листопад 2025 року. Пояснення для НАЗК були іншими: попри судову заборону на користування, він нібито жив там за усною домовленістю з громадянином Котенком С.О., який і дав ключі. НАЗК натомість зафіксувало безперешкодний доступ, необмежену можливість перебувати в будинку, зберігати там майно і приймати інших людей. Водночас із 2021 року будинок перебуває в управлінні АРМА, а на конкурс за управця його виставили восени 2025-го.

Другий пункт — квартира на 220 квадратних метрів у Швейцарії, де жили діти Галущенка з колишньою дружиною. За оренду він сплатив понад 85 тисяч швейцарських франків, це приблизно 4,5 мільйона гривень. Сам ексміністр запевняв, що про оренду нічого не знав.

Третій — грошовий подарунок на навчання дітей у Швейцарії: трохи більше 258 тисяч франків, приблизно 12,5 мільйона гривень, від громадянина Віктора Артемова. У поясненнях для НАЗК Галущенко писав, що не знав ані про те, що навчання оплачує інша людина, ані про його вартість. Матеріали НАБУ ці слова спростовують.

Загалом НАЗК дійшло висновку, що в декларації приховано дані на 55,5 мільйона гривень. Це підпадає під ознаки частини 2 статті 366-2 Кримінального кодексу — декларування недостовірної інформації. Радіна наголосила, що НАЗК має бачити підстави для таких перевірок самостійно, а не лише тоді, коли їх побачили всі інші.

Нагадаємо: у ніч на 15 лютого Галущенка затримали під час спроби виїхати з України, знявши з поїзда, а згодом вручили підозру у справі «Мідас». 17 лютого Вищий антикорупційний суд обрав йому запобіжний захід: прокурори просили заставу у 425 мільйонів гривень, суд визначив удвічі меншу. Ексміністр назвав таку суму «вироком» і заявив, що здатен зібрати не більше 20–30 мільйонів. Перед судом він заперечував незаконне походження грошей, зокрема тих, що пішли на навчання сина: за його словами, перший рік витрати покривав хрещений батько, а далі «інша людина», тож у нього «багато кумів і всі вони заможні». Уже 19 серпня НАБУ оголосило підозру у відмиванні коштів десятьом людям, які внесли 150 мільйонів гривень застави за Галущенка. За даними слідства, процес курувала звільнена того ж дня заступниця голови Офісу президента Ірина Мудра.