Нафтовий тиск: чому Росія втрачає бюджет і ринки

За даними Міжнародної енергетичної агенції, у липні Росія експортувала лише 6,97 млн барелів нафти та нафтопродуктів на добу. Це на 630 тисяч менше, ніж у червні, та на 420 тисяч менше, ніж торік у липні.

Спроба компенсувати втрати від скорочення поставок пального збільшенням експорту сирої нафти провалилася. Через це федеральний та регіональні бюджети РФ недоотримують значні кошти. Саме цим пояснюють і різкі заяви керівництва країни з віддаленого Сахаліну про "помсту" за затримання танкерів.

Падіння експорту б'є не лише по фінансах, а й по геополітичних позиціях. Росія втрачає вплив на ринки Середньої Азії та Монголії, які раніше купували її пальне. Винятком лишається Казахстан, що має власні нафтопереробні заводи.

Усередині країни також наростає напруга. Розконсервація резервів пального на 1,7 млн тонн та очікування поставок з Індії та Марокко не виправдали надій. Імпортне пальне застрягло в Мурманську, а уряд призупинив плани щодо демпферу. Без нього ціна для споживача може сягнути 200 рублів за літр.

Офіційна статистика фіксує сповільнення зростання цін на бензин, але люди в регіонах уже звикли до 130 рублів за літр. У серпні, за прогнозами, атаки на російські НПЗ можуть посилитися. Якщо удари дістануться й до складів із імпортним пальним у Мурманську, ситуація для РФ стане ще критичнішою.