Ліки в аптеках: тимчасові перебої після ударів по складах, але паніки немає

Про це говорять і фахівці, і самі працівники аптек. Голова правління Європейської фармацевтичної асоціації Олександр Комаріда каже: галузь працює в умовах війни ще з 2022 року, тож паніки з постачанням не очікується. Загального дефіциту станом на середину вересня немає, хоча проблеми з логістикою цілком реальні.

Найболючіше це вдарило по тих, хто приймає ліки постійно. За словами Комаріди, з полиць найшвидше можуть зникати препарати від серцево-судинних хвороб і засоби гормональної терапії. Причина не лише в знищених запасах, а й в ажіотажному попиті, коли люди починають купувати більше, ніж потрібно. В окремих аптеках справді поменшало «Еутироксу» та «L-Тироксину», але про дефіцит говорити зарано: препарати є на складах, і на перерозподіл між аптеками потрібно всього один-два дні. До того ж левотироксин виробляють не лише за кордоном, а й в Україні.

В Аптечній професійній асоціації України тим часом фіксують зростання попиту на ліки для хронічних хворих і появу дефектури — тимчасової відсутності окремих позицій у постачальників. Ідеться і про препарати з програми «Доступні ліки». У деяких регіонах запасів вистачить на два-три тижні, а частина постачальників поки не називає точних строків відновлення поставок. Наслідки знищення складів можуть проявлятися поступово, у міру того як дистриб'ютори вичерпуватимуть те, що мають.

Фармацевтка зі Львова Анастасія Наб розповідає: ще з 7 по 13 вересня більшість препаратів була в наявності, а вже станом на 15 вересня деякі позиції замовити складніше. Найбільше проблем із наявністю вона бачить у Києві, куди її аптека найчастіше надсилає замовлення «Новою поштою». Найчастіше просять «Еутирокс» і дитяче харчування — це додатково навантажує запаси аптек в інших областях. Людям із хронічними захворюваннями, які купують ліки конкретного виробника, фармацевтка радить тримати одну додаткову упаковку приблизно на місяць.

Цікава деталь: останнім часом зі складів до аптек надходить значно більше товару, ніж зазвичай. Дистриб'ютори намагаються розосередити запаси, щоб у разі нових ударів не втратити все одразу. На думку Наб, значно гіршим за знищення складів було б пошкодження самого виробництва: складські залишки можна швидко перерозподілити, а відновлення заводу потребує часу і грошей.

Комаріда радить робити запас на строк до трьох місяців лише тим, хто постійно приймає призначені лікарем препарати. Скуповувати інші медикаменти понад потребу він не рекомендує — програма «Доступні ліки» й так дозволяє отримати препарати одразу на три місяці, і ринок це враховує.

Держава тим часом формує резерв рідкісних і дороговартісних ліків. Директор Державного експертного центру МОЗ Едем Адаманов каже, що з міркувань безпеки їх зберігають невеликими партіями в різних місцях, які не розголошують. Наприкінці серпня уряд також спростив умови зберігання ліків на час воєнного стану: компаніям дозволили залучати додаткові приміщення та користуватися складами інших ліцензованих компаній. Це дозволяє розосередити препарати й зменшити ризик втратити великі запаси одразу. Крім того, великі міжнародні виробники мають запаси на складах у Європі, тож за потреби поповнити постачання можна швидко. А от централізовані запаси звичайних безрецептурних, противірусних і знеболювальних препаратів не створюють — такий товар можна відносно швидко довезти або виробити.

Атаки на фармацевтичну логістику тривають із серпня. Тоді росіяни кілька разів ударили по гуманітарному складу ВООЗ у Дніпрі, де зберігали медичні матеріали для прифронтових лікарень. У вересні під удари потрапила вже комерційна інфраструктура: 3 вересня на Київщині пошкодило склади «Біокону», Teva та ВООЗ, а найбільше постраждав комплекс «Біокон» площею близько 45 тис. кв. м, де тримали переважно імпортні препарати. Тоді ж зруйнували склад мережі «Аптека Доброго Дня». 8 вересня був повторний удар по вже знищеному складу «Оптіма-Фарм» у Києві, але приміщення стояло порожнім, тож нових втрат ліків не зафіксували. 12–13 вересня пошкоджень зазнав комплекс Universal Logistic у Бориспільському районі, а 14 вересня атакували склад фармдистриб'ютора «БаДМ» в Одесі. Точні обсяги втрачених препаратів компанія не оприлюднила, але вони, вочевидь, суттєві.