Бум навколо санкцій: як Киргизстан збагатів на реекспорті до Росії

Минулого року ВВП Киргизстану підскочив на 11%. Головним двигуном цього стрибка став реекспорт товарів з Китаю та Європи до Росії.

Після запровадження західних санкцій проти Москви у 2022 році колишня радянська республіка перетворилася на один із каналів, якими товари далі надходять на російський ринок. Через Киргизстан іде обладнання, частина якого може мати подвійне призначення. Оскільки країни перебувають у митному союзі, додаткових зборів немає, тож маршрут виходить дуже вигідним.

За оцінками Азійського банку розвитку, обслуговування російських потреб дало до 40% економічного зростання країни за останні чотири роки. Показово, що експорт ЄС до Киргизстану торік сягнув 2,5 мільярда доларів — приблизно у вісім разів більше, ніж у 2021 році.

У Бішкеку це обернулося будівельною лихоманкою. Її символом став 27-поверховий Royal Tower від компанії Royal. «Перший хмарочос у Киргизстані, в історії Киргизстану», — каже забудовник Мірлан Акжигітов.

Для більшості ж населення бум означав падіння реального рівня життя, особливо для людей з невисокими доходами. Інфляція тримається на рівні 11%, ціни на базові продукти та оренду житла стрімко зростають. «Усе зростання та дивіденди дістаються досить вузькій групі людей: тим, хто працює у фінансовому секторі, будівництві, логістиці, а також людям, близьким до держави», — пояснив економіст Азамат Акєєв.

До того ж бум викликає побоювання щодо стійкості. Міжнародний валютний фонд попередив Киргизстан про ризики перегріву економіки, а зростання цін почало тиснути на попит. Західні партнери вже не раз попереджали владу про наслідки допомоги Кремлю та запроваджували точкові санкції проти місцевих компаній. США та ЄС, зокрема, фіксували аномальний стрибок імпорту пральних машин з Європи до Киргизстану — ці товари часто розбирають на мікрочипи для ремонту російського військового обладнання.